Passer le texte de l’article
VI А за три неділі , при остатній оповіді , був шлюб Костя з Галею і весілля на славу . Стара Дум'ячиха уперве тепер почула себе матір'ю і головою широкої родини і виступила в повній своїй повазі , усвяченій віковими звичаями , щоб звеличити шлюб своєї єдиної дитини . Із глибини своєї скрині вона видобула спорий рукавець зі срібними талярами з погруддям Марії Терези — скарб , що перейшов до неї від її баби і про який досі не знав ніхто , навіть її син . Вона сипнула тими грішми на єдине в її життю свято . Зарізали три вепрі й три ялівки , купили три бочки пива і бочку горілки , нарізали дробу , спросили свояків , і знайомих , і сусідів з трьох сіл , не виключаючи й дальших . А в суботу по півдні зароїлося Дум'ячишине подвір'я від дівчат , і парубків , і свашок у святочних строях . Починався весільний обряд вінкоплетинами й печенням короваю . За величезним столом , на якому насипана була ціла купа зеленого барвінку , позасідали свахи ; стара Дум'ячиха виступила на лаву і серед загальної тиші розпочала обряд піснею : Ізійди , Боже , до нас , Бо тепер гаразд у нас ! І Ти , Божая мати , Зійди до нас до хати Віночки увивати , Кохання парувати . На сей заспів відповів згідними , притишеними голосами хор свашок : Ой ізлинули три ангелоньки з неба , Ой сіли , впали у Костенька на дворі , А із дворонька у мальовані сіни , А із сінечок у пахучі покої , А у покоях на тисовії столи , Взяли в ручечки барвінкові пучечки , Позолотили зеленії листочки , Позолотили та й нам благословили , Аби ми з ними віночків довили . А тут , мов рій бджілок , забриніли голоси дівчат , Галиних дружок : Збірная днинонька субота , Збирала Галюня подружки ; Засадила їх за столи , Завдала вона їм роботу : Зелений барвінок складати , Шлюбнії віночки звивати . « Співайте , подружки , не сидіть , На мене ся , молоденьку , не дивіть , Бо в мене туженька немала : Від рідної неньки відстала » . Повіяло якимось дивним духом по хаті ; навіть найстарші свахи втирали сльози , навіть запечені пекарки , що пріли біля печі , плакали та хлипали , як малі діти , а дівчата - співачки ватулювали хусточками заплакані очі . Та ось сцена зміняється . Вінки доплетено , позолочено і повішено під образами , а свахи - пекарки несуть на руках діжу з короваєвим тістом і ставлять на столі . Як тиха річка бринить спів свашок : Короваєве тісто Їхало через місто , Білим черевом грало , Роди - народи скликало . « Гей , роди , близькі й далекі , Та й ви , сусіди близенькі , Сходіться в нашу хату Пишний коровай місити , У Бога щастя просити » . І старосвітські обряди йдуть своєю чергою : коровай місять , ліплять , саджають , підгнічують у печі , все з піснями , з примовинами , усталеними старим звичаєм . Свахи - пекарки беруться за руки і співають перед піччю : А вже ж ми заробили : Коровай посадили , Соломою підгнітили І задом , і передом , — Дайте ж нам горівки з медом ! Весільний староста , що по всадженню короваю в піч , при якому він мав довшу промову , засів на своїм старостинськім місці за столом під образами і під шлюбними вінками , кричить на все горло : — Дружбо - о - о ! — Ставлюся на розказ пана старости ! — кричить і собі ж червоний від біганини , рослий і звинний та , як пава , вбраний парубок , що служить Костеві за дружбу і має сповняти всі накази старости . — Дружбо - о - о ! — кричить ще раз староста , немов не бачучи дружби , що стоїть перед столом із шапкою в руці . — Доходить мене чутка , що комусь кривда тутка . Свахи своє діло зробили , коровай нам всадили , соломою підгнітили задом і передом і хочуть горівки з медом . Ти хіба не чуєш ? Чом сього діла не пильнуєш ?
Précédent Page 41 sur 73 Page 41 sur 73 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
