Passer le texte de l’article
VII Минав рік за роком , а по селах ще стояв « великий шум » . Пани присмирніли і по короткій політичній гулянці 1848 — 49 поприсідали в домах . « Панів тиснуть , а мужикам лекше » , — говорили селяни , що без глибшого розуміння речі хвалили собі часи реакції по 1848 році , поки події , вже з другої половини 50 - их років , не переконали їх , яка передчасна і марна була їх радість . До того по недавніх тісних роках се була пора надзвичайних урожаїв . « Родить , як на збитки » , — говорили мужики . Досить було як - будь роздряпати землю , як - будь уткнути в неї якесь насіння , все росло , розвивалося і приносило несподівані та нечувані давніше плоди . І се завертіло людям у головах , думали , що все так буде і так має бути , прикладалися до праці якнайменше , а шуміли по коршмах , нахвалювалися , що ось то ми , нам Бог дає , і хто проти нас ? Але лихо не спало і чатувало на них іспідтиха та , як прийшла його пора , дало себе взнаки , як і слід лихові . І в Грушатичах ішло так само , як по інших селах . У полі робили мало й ліниво , зате по коршмах сиділи день у день , особливо старші , батьки родин , пили й роздебендювали про політику , снуючи фантастичні плани та бавлячися сплетнями . Цікавилися такими справами , як любощі молодого цісаря з якоюсь жидівкою , як тим , чи швидко Польща буде , яку обіцяв відбудувати французький Наполеон , як тим , чи швидко москаль турка за море вижене . Все се були « казети » усні , а що діялося в краю , на що заносилося в краєвім і державнім правительстві , про се до селян не доходили ніякі вісті . Досить , що двори присмирніли і не докучали селянам , а іноді й запобігали їх ласки , щоб мати дешевого робітника ; про важні аграрні справи , що викльовувалися тоді в краєвій адміністрації не писали ніякі газети під тиском безглуздої цензури , не говорено ні на яких вічах і зборах , бо се були тоді нечувані у нас речі ; все робилося секретно , тихо , канцелярійним способом , а губернатор Голуховський , австрієць до дна душі , душачи всякі прояви крикливого польського патріотизму , рівночасно працював усильно над тим , щоб із середніх і вищих верстов галицько - польської суспільності виробити те , чого Польща відвіку не мала — вишколену , покірну наказам і натякам згори і віддану одному ділу бюрократію . По селах де - де почали прориватися різні місцеві конфлікти . В Грушатичах прийшло до передирок між громадянами й попом . Дум'як і його невеличка компанія порушили думку заведення тверезості в селі , почали збирати людей біля церкви по службі Божій і впоминати їх , щоб здержалися від п'янства і запомагання арендарів . Та люди сміялися з тих промов , кепкували з Дум'яка та Яця Коваля , а деякі попівські підлизні заскаржили їх перед о . Квінтіліаном , що мішаються в проповідницьке діло . О . Квінтіліан одної неділі прийшов і сам послухати Дум'якової проповіді , а чуючи , що він замість простого збриджування людям горілки і поклику на образу Божу звертає увагу людей на такі речі , як приспорювання доходу панам через підпирання їх пропінації , збіднювання селянства та оглупіння п'яниць , заборонив йому говорити в такім дусі , твердячи , що се вже не свята , богоугодна тверезість , проти якої й він не має нічого , але « політика » — того слова тоді , попікшися на « мартовій горячці » 1848 р . , всі галицькі інтелігенти дуже боялися — і простий бунт . Дум'як спротивився тому .
Précédent Page 46 sur 73 Page 46 sur 73 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
