Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
І він заспівав пісню про те , що з юних літ не знав любові . Але раптом він побачив Наталку , і вся його кров заграла . Тепер йому не милі ні суди , ні папери , ні його важлива служба . — Якби я мав стільки язиків , скільки статей у законі , — сказав він , — то й тоді не зміг би похвалити твою красу ! Я люблю тебе без кінця ! — Бог з вами , добродію ! — сказала Наталка . — Що ви говорите ? Я вашої мови не розумію . — Ти хитруєш , галочко , і все добре розумієш . Ну , то я скажу коротко : я тебе люблю і хочу з тобою одружитися . Наталка злякалася й засоромилася . — Гріх вам сміятися з бідної дівчини ! — сказала вона . — Хіба я вам рівня ? Ви пан , а я сирота ; ви багатий , а я бідна ; ви возний , а я простого роду . У нас кажуть : « Знайся кінь з конем , а віл з волом » . Шукайте собі , добродію , панночку в місті . Пройдіться в неділю по Полтаві , і побачите там багато гарних дівчат . — Бачив я багатьох , — сказав возний , — але моє серце — теє то , як його — до них не лежить . Ти одна в моєму серці . Він питав , чи може він отримати Наталку « у вічне володіння » , як отримують землю чи хату . Наталка слухала й не знала , сміятися їй чи плакати . Тоді вона тихо почала співати про себе . У її пісні були такі слова : « Не багата я і проста , та чесного роду » . — Перестаньте жартувати з бідної сироти , пане возний , — сказала вона . — Усе моє багатство — це моє добре ім’я . Через вас люди почнуть про мене шептати . Возний нічого не відповів , а стояв і думав , що робити далі . Наталка теж мовчала й дивилася на воду . III . Хитрий виборний Скоро вулицею пройшов виборний Макогоненко . Виборного обрали люди сільським старшиною , і він був веселий , хитрий і завжди мав що сказати . Того дня він проводжав гостя , випив кілька чарок і тепер ішов та співав якусь смішну пісеньку . Наталка взяла свої відра й пішла додому , а виборний підійшов до возного . — Чи це нова пісня , пане виборний ? — запитав возний . — Та це не пісня , добродію , а нісенітниця , — сказав виборний і вклонився . — Вибачайте , я вас не помітив . — А куди ви йдете , добродію ? — запитав виборний . — Я тут побачив Наталку , — зітхнув возний , — і зупинився з нею поговорити . — Наталка — золото , а не дівчина ! — сказав виборний . — Вона гарна , розумна , працьовита і шанує матір . Шкода тільки , що бідна . Через це ніхто й не поспішає її сватати . — Але я чув , що до неї сваталися женихи , — сказав возний . — Дяк , писар і ще інші . А вона всім відмовила . — І добре зробила ! — відповів виборний . — Дяк п’є горілку , а ті писарі голі , як бубон . Наталці потрібен добрий господар . Тоді возний вирішив сказати виборному правду . — Послухай , пане виборний , — сказав він . — Я люблю Наталку всією душею і не можу без неї жити . Що ти мені порадиш ? — А що тут довго думати ? — сказав виборний . — Посилайте сватів , та й усе ! Стара Терпилиха ще не з’їхала з глузду , щоб вам відмовити . — Стара не страшна , — сумно сказав возний . — Але молода не хоче . Вона каже , що вона мені не рівня . Виборний похитав головою . — Ой ви , письменні люди ! Дивитеся вгору , а під носом нічого не бачите . Наталка вас обманювала . У неї інше на серці : вона любить іншого .
Précédent Page 2 sur 9 Page 2 sur 9 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.