Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
— Наталко , схаменися ! Ти в мене одна . Хіба я хочу тобі зла ? Це бідність і старість змушують мене швидше видати тебе заміж . Правда , Петро добрий парубок . Але де він ? Може , він уже одружився й забув тебе . — Петро не такий , — сказала Наталка . — Якби він знав , що ми бідні , то прилетів би до нас із кінця світу . — Не вір так своєму серцю , дочко . Воно часто обманює . І мати теж співала сумну пісню . Вона співала , що вже стара й може скоро вмерти . Тоді Наталка залишиться сама , без захисту й без хліба . Мати плакала так гірко , що Наталка не витримала . — Не плачте , мамо ! — сказала вона . — Я зроблю , як ви хочете . Я вийду заміж за першого доброго жениха . Я забуду Петра й більше не буду плакати . — Доню моя ! — зраділа мати й обняла її . — Ти для мене все на світі . Викинь Петра з голови , і ти будеш щаслива . У цей час хтось пройшов повз вікно , і мати вийшла подивитися , хто це . Наталка залишилася сама . « Важко викинути Петра з голови , а ще важче з серця , — думала вона . — Але я дала слово матері . Женихи , яким я відмовила , удруге не прийдуть . Возному я теж добре сказала . Нікого більше немає . Чого ж моє серце так болить ? » Вона почула кроки біля дверей і швидко взялася до роботи . V . Рушники У хату ввійшов виборний , а за ним мати . — Добрий день , Наталко ! — весело сказав виборний . — Як живеш ? — Живемо , як горох при дорозі , — сказала Наталка . — Хто йде , той і скубне . — На нас , бідних , як на похиле дерево , і кози скачуть , — додала мати . — А хто ж винен ? — сказав виборний . — Якби ти видала дочку заміж , то мала б захисника . Мати поскаржилася , що Наталка не хоче йти заміж . Виборний довго говорив , що час Наталці взятися за розум . Тоді мати сказала , що Наталка добра дочка і вже пообіцяла вийти заміж за першого доброго жениха . — От і добре , — хитро усміхнувся виборний . — А в мене є на прикметі один чоловік . Поважний , багатий , і Наталка йому дуже подобається . « От і біда мені » , — подумала Наталка . — А хто ж той жених ? — нетерпляче запитала вона . — Наш возний , Тетерваковський . Хіба не гарний чоловік ? — Возний ? — здивувалася Наталка . — Ви смієтеся з мене , пане виборний ! — Я так звикла до нещастя , що боюся й повірити , — сказала мати . — Я душею рада такому зятеві . — А ти , Наталко ? — запитав виборний . Наталка трохи помовчала . — Скажіть мені спочатку , для чого люди одружуються ? — запитала вона . — Мені здається , щоб жити дружно , бути вірними до смерті й допомагати одне одному . А пан , який бере просту дівчину , чи буде їй щирим другом ? Він завжди пам’ятатиме , що вона йому не рівня . У такого пана жінка буде гірша за наймичку . — От бачите ! — сказала мати . — Якби не той Петро , Наталка була б шовкова . Виборний розсердився й почав кричати , що Петро — пройдисвіт і волоцюга . Може , він сидить у тюрмі , а може , давно вмер . А Наталка через нього не жаліє рідної матері , яка плаче й голодує . Мати й дочка заплакали . Виборний і мати просили Наталку покоритися , а вона просила матір не плакати . Нарешті Наталка сказала : — Я вам покоряюся , мамо . Я на все згодна . Мати обняла дочку й подякувала Богу . — Тільки не поспішайте з весіллям , — тихо попросила Наталка . — А навіщо відкладати ? — сказав виборний . — Сьогодні ж прийдемо зі сватанням , а ви подавайте рушники . Пам’ятай , Наталко , що ти обіцяла матері !
Précédent Page 4 sur 9 Page 4 sur 9 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.