Passer le texte de l’article
X . Мушля з моря Поки Іван був удома , Наталці жилося легко і радісно , як ніколи раніше . Від нього віяло свободою , любов’ю до життя і вірою в краще майбутнє . Вони ходили всі разом на прогулянки за місто , і він розповідав про море та далекі країни . А вона розповідала йому про свої гори і про старий самотній дуб . Одного разу пані Марко була хвора і дуже сердита на весь світ . Вона довго і несправедливо сварила Наталку , а Іван усе чув у сусідній кімнаті . Увечері , коли надворі лив дощ , він постукав у двері її кімнати . — Ви не гніваєтеся на маму ? — спитав він і взяв її руку у свої долоні . — Ні , пане докторе . Я дуже терпляча . — Я прийшов подякувати вам за ваше добре серце , — сказав він . — Прошу вас , не покидайте її , бо вона тепер дуже слабка . — Я не покину вашої матері , поки вона сама мене не прожене , — пообіцяла Наталка . Він побачив на столі її папери і спитав , чи вона пише , і чи може він щось прочитати . Наталка не дозволила , але сказала , що писати — це єдина мета її життя . — А родинне щастя ? Хіба воно не має для вас ціни ? — спитав він . — Хто дасть мені гарантію , що я його знайду ? А праця залишиться зі мною завжди . — Я був би гордий , якби мав таку жінку , — сказав він . — Нехай би вона любила і малярство , і музику , і книжки , аби тільки мене любила найбільше . Я сам любив би її дуже щиро , бо що я люблю , люблю навіки . В останній тиждень він став нервовим і неспокійним і часто говорив про свій від’їзд . Якось вони сиділи в саду і разом збирали насіння квітів . — Коли заручитеся , ви мені напишете ? — спитав він , не дивлячись на неї . — Напишу , — пожартувала вона . — Тоді я пришлю вам велику мушлю , і її шум нагадуватиме вам море . Останнього дня вони стояли біля книгарні і чекали Оксану , яка купувала там ноти . Раптом із дверей вийшов Орядин , глянув на них іронічно і зміряв Івана з голови до ніг . Наталка спершу спалахнула , а потім зблідла , і Іван усе це бачив . — Хто це був ? — спитав він . — Орядин … — То це він ? Більше він нічого не питав , але відтоді від нього віяло холодом . Увечері він сказав , що їде вже вночі , а не вранці , як збирався . — Коли всьому настав кінець , навіщо його відкладати ? — сказав він спокійно . Перед від’їздом він довго говорив із матір’ю у її кімнаті . Потім підійшов до Наталки , блідий як смерть , і подав їй холодну руку . — Я бажаю вам щастя і сонця , — сказав він . — І я вам бажаю сонця , пане докторе . — Сонця … — тихо повторив він . — Для мене воно заходить , а для іншого воно сходить . Наталка не зрозуміла його слів і вийшла з кімнати , не озираючись . Він поїхав о третій годині ночі , а вона лежала без сну і чула , як він ходить по своїй кімнаті .
Précédent Page 9 sur 12 Page 9 sur 12 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
