Passer le texte de l’article
— Ми йдемо однією дорогою , — сказав він і міцно потиснув їй руку . Дорогою додому дядько сказав , що Орядин хвалиться своїм розумом і що всі такі люди авантурники . Професор Лорден додав , що пам’ятає цього « пташка » ще з гімназії , де він читав на уроках заборонені книжки . Тітка суворо глянула на Наталку , але дівчина мовчала і думала про його слова . « Я вірила б йому , — думала вона , — ах , як я вірила б йому ! » IV . Ніч після концерту Невдовзі в містечку влаштували концерт для бідних дітей , і всі мусили туди піти . Тітка не хотіла йти , бо того вечора мала готувати білизну до прання , але дядько наполіг . Перед концертом вона холодно подивилася на Наталку , яка шила щось у кутку . — Щоб ти не сміла говорити з Орядином ! — сказала вона . — Лена каже , що він на неї навіть не дивиться . — Тітонько , я не можу цього обіцяти , — відповіла Наталка . — Він завжди такий ввічливий зі мною , і він ніколи мене не образив . — Ти справді думаєш , що він тебе любить і візьме тебе за жінку ? — голосно засміялася тітка . Наталка почервоніла до самого волосся , і тітка була дуже задоволена , що вгадала . На концерті Орядин грав на скрипці угорську мелодію , а хтось грав разом із ним на фортепіано . Наталка не могла відірвати від нього очей , бо музика завжди мала над нею велику силу . Вона жалкувала , що її ніколи не вчили грати , і тепер її серце рвалося до скрипаля і до його музики . Після концерту почалися танці , і Наталка танцювала з різними молодими панами . Потім Орядин сам підійшов до неї , і вони довго ходили разом по залі . Люди озиралися на них і шепотіли , але він нічого не помічав і йшов поруч гордо , ніби вів королеву . Він розповідав про свою матір , яка рано померла , і казав , що в ньому тече неспокійна кров . — Лорден зве вас Лорелей , — сказав він . — Я звав би вас так само , але не хочу повторювати слів цього чоловіка , тому дам вам інше ім’я . Він подивився на неї так , що вона опустила очі і нічого не спитала . Потім він розповів , що родина силує його йти в священники , бо так буде дешевше . Але він хоче бути правником , а на це в нього немає грошей . Наталка слухала його мовчки , і його доля здавалася їй схожою на її власну . Раптом перед ними з’явилася тітка , яка стояла рівно , як свічка , і мала холодні очі . — Візьми мантильку Лени і віднеси її в гардероб ! — наказала вона . Наталка зрозуміла , що тітка не хоче бачити її поруч з Орядином . Вона почервоніла від сорому і встала , але Орядин узяв мантильку сам і повів її з собою . — Скандал ! — прошипіла тітка їм услід так , що почули всі гості . У сусідній кімнаті Наталка стала за високими квітами біля вікна і тихо заплакала , бо ніколи ще не відчувала такого сорому . Орядин підійшов до неї і пригорнув її до себе , і вона мимоволі схилила голову йому на груди . — Я люблю тепер ! — шепотів він . — Досі я ніколи не любив . А ти ? — І я ніколи , досі ніколи . — Ти моя царівна , — сказав він . — Завтра я мушу їхати , але я повернуся до тебе . Наше майбутнє попереду , і я до нього дійду , от побачиш !
Précédent Page 4 sur 12 Page 4 sur 12 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
