Passer le texte de l’article
Був у маршалка і ворог , багатий і гордий граф Кшивотульський , який жив за старими звичаями . Граф досі вважав , що найкращий закон для селянина це батіг . Він сам судив своїх людей у дворі . Маршалка він давно ненавидів і тільки чекав нагоди йому помститися . Тим часом векселі маршалка один за одним кудись зникали , і ніхто не хотів сказати , у чиї руки вони пішли . Маршалок кожної ночі прокидався в холодному поті , бо боявся , що до нього приїде судовий виконавець . Євгеній бачив усе це і розумів , що окремими процесами людям не допоможеш . Треба , щоб селяни самі зібралися , самі заговорили про свої кривди і самі вирішили , що робити далі . Разом з отцем Зваричем і отцем Семеновичем він почав готувати перше в повіті народне віче . Отець Зварич трохи боявся і казав , що людей зібрати легко , а сказати їм щось мудре важко . Але Євгеній вірив , що люди зрозуміють , коли з ними говорити чесно . XI . Новорічна ніч Настала холодна зима , і в останній вечір року офіціал сидів у шинку з двома приятелями . Один із них був Шнадельський , а другий , Шварц , колись служив у суді , але його звідти вигнали за якісь темні справи . — Ходімо до мене , хлопці , і зустрінемо новий рік у родинному колі , — сказав господар . Удома в нього було темно , тільки в кімнаті Регіни ще горіло світло . Чоловіки сіли за стіл , поставили самовар і пляшки , пили , голосно сміялися й співали . Раптом двері тихо відчинились , і на порозі стала Регіна , вся в чорному , бліда , як віск . — Вибачте мені , панове , але я сьогодні хвора , — тихо сказала вона . — Чи не могли б ви бавитися трохи тихіше ? Чоловік схопився з місця , обійняв її за стан і силою посадив за стіл . — Регінко , не будь такою нечемною до наших гостей ! Випий з нами солодкої наливки , і твоя голова одразу перестане боліти ! Він підніс їй чарку , і вона легенько відсунула його руку . Тоді його рука ніби випадково здригнулася . Уся наливка полилася Регіні в обличчя та на сукню . Вона мовчки встала , закрила лице хусткою і вийшла з кімнати . — Ви образили пані , — сказав Шнадельський . — Це просто педагогіка , щоб зламати її гордість , — засміявся господар . — Знаєте , якби хтось звільнив мене від цієї жінки , я вважав би його своїм найбільшим добродієм . У цю мить із вулиці долетів дивний гуркіт , а потім дикі крики : « Тримай ! Лови ! » Гості злякалися , схопили свої плащі і вибігли на вулицю . А сталося ось що . Сторож Баран сидів сам у своїй маленькій холодній комірці і ніяк не міг зігрітися . Він довго мерз , а потім у його хворій голові щось зламалося . Він повісив собі на шию стару балію , взяв у руки два дерев’яні праники і вибіг на вулицю . Опівночі він бігав містом і бив у балію , як у великий барабан . Люди виходили з домів і не розуміли , що коїться . Одні думали , що десь горить , інші говорили про кінець світу і про злого духа . За Бараном гналися поліцейські , пани , сторожі , хто з палицею , а хто з дрючком від паркану . Майже годину тривала ця дика погоня по темних вулицях і садах . Нарешті Баран добіг до костелу , оббіг його навколо і впав на сніг у страшному нападі . Комісар поліції звелів занести його до шинку , щоб він не замерз на морозі . А на Новий рік у місті ні про що інше не говорили , і навіть ксьондз згадав Барана у своїй проповіді . Найгірше з усіх вийшло для Вагмана , бо комісар наклав на нього п’ятдесят ринських штрафу за сторожа . Наляканий лихвар прийшов до Євгенія по пораду . — Не платіть нічого , бо цей штраф незаконний , — сказав Євгеній . — Ми подамо скаргу , і комісар не посміє вас чіпати . Вагман довго й уважно подивився на нього . — Ви добрий чоловік , пане меценасе , і я колись вам за це віддячу .
Précédent Page 9 sur 13 Page 9 sur 13 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
