Passer le texte de l’article
Тепер у хаті знову був голод , і Маланка захворіла . Тоді Гафійка пішла служити до багатого господаря Лук'яна Підпари . Мати вела її туди , як на хрест , кланялася і просила не кривдити дитину . У Підпари Гафійка працювала з ранку до ночі , бо хазяйка була хвора і тільки стогнала , а вся робота лягла на наймичку . Найбільше клопоту було зі свиньми . Вони кричали , рвали з рук їжу і мало не збивали її з ніг . Сам Підпара був високий і суворий , із густими бровами , і Гафійка дуже боялася його . — Голота ! — казав він про бідних . — Якби працював , то мав би , а воно на чуже зазіхає . Іноді до Підпари приходили гості : його тесть Гаврило і рудий хитрий староста Максим Мандрика . Вони їли сало й рибу , а Максим сміявся , що скоро голота почне землю ділити і в Підпари з тридцяти десятин відріжуть двадцять три . — Хай тільки спробують , — сердився Підпара . — Що діди кров'ю здобули , того я не віддам , і вбив би кожного , як пса . Щоночі Підпара клав біля себе рушницю і сокиру , і Гафійці в цій хаті ставало страшно . IX . Страйк Пан не захотів платити більше . Тоді село вирішило страйкувати . Семен Мажуга під дрібним дощем ходив від хати до хати , накривши плечі мішком . Він усім казав одне : пан не дає нашої ціни , тому будемо страйкувати . Люди відповідали , що як усі , так і вони . А Хома сидів на горбі поруч з Андрієм . У літньому мареві ліворуч від них стояла гуральня , а праворуч панський двір . — Бачите , Хомо , що зі мною зробили , — жалівся Андрій . — Куди я тепер піду без руки ? — А ти думав , вони тебе пожаліють ? Дивися : їх тільки жменька , а як вони насіли на землю ! Як далеко простягли руки ! Села лежать , як купи гною на панському полі . А над ними димлять гуральні та фабрики і переганяють людську силу на гроші . Андрій уперше побачив , які маленькі ці села , ніби хтось розтрусив по полю трохи соломи . А Хома нахилився до самого його вуха і швидко зашепотів . Треба взяти лише один сірник із коробки , і від панської пшениці лишиться тільки попіл . Так треба йти від пана до пана , від гуральні до фабрики , аж поки не стане гола земля та сонце . — Бог із вами , Хомо , хіба таке можна робити ? — злякався Андрій . — Хробак ти , — сказав Хома , встав і пішов у пшеницю , як у воду . Наступного ранку економ Ян прийшов до пана . Він сказав , що ніхто не вийшов на роботу , бо люди не хочуть жати за таку ціну . Пан послав його в Ямище наймати людей . Але раптом на подвір'ї зчинився крик , і вся челядь кинула роботу та пішла з двору . Пан вибіг надвір . Там було порожньо : корови стоять в оборі , біля брички лежить кинута упряж , а в кухні ніхто не варить обіду . Пан ходив своїм двором , як чужим , і не міг повірити , що це не сон . А Ян повернувся ні з чим , бо в Ямищі теж страйкували . Прокіп ходив між людьми . Він казав , що коли всі триматимуться разом , то верх буде їхній . Увечері в панському дворі заревла голодна худоба . Корови кричали так , що в селі плакали діти й жінки . Тоді Прокіп послав хлопців нагодувати худобу , бо вона ні в чому не винна .
Précédent Page 8 sur 11 Page 8 sur 11 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
