Passer le texte de l’article
II . Смутний і невеселий сидїв у сьвітлицї на лавцї конотопський пан сотник , Микита Уласович Забрйоха , а об чім він сумовав , ми вже знаємо . Еге , та не зовсїм : хиба чи не дасть нам товку отсей , що ́ лїзе у сьвітлицю до пана сотника ? А хто - ж то лїзе ? Що ́ - ж се він так там мордуєть - ся ? То піткнеть - ся у двері , та й назад наші . Отта хворостина , що ́ несе у руках , та його спина ́ : коли держить її поперед себе , то тільки ще ніс у двері ткне , а вже хворостина і обіперлась об угол ; коли ж її волоче за собою , то зовсїм увійде у сьвітлицю , а вона за ним волочить ся і чіпля його , як та сварлива жінка за пяницею мужиком ; у поперек же і не кажи її всунути у сьвітлицю , бо кріпко довга була . Лїзе то не хто , як Прокіп Ригорович Пістряк , сотенний конотопський писар і щирий приятель пана сотника конотопського , Микити Уласовича Забрйохи , бо він без нього нї чарки горілки нї ложки борщу до рота не піднесе ; а вже на порадї , як Пістряк Ригорович сказав , так воно так і є , так і буде , і вже і до сто баб не ходи , так нїхто не переможе . Що ́ - ж то він за хворостину пре у сьвітлицю до пана сотника ? Але ! лучше усього послухаймо , як і об чім вони собі будуть розмовляти , то тогдї усе знати - мемо . Та ще - ж і те знайте , що пан Пістряк суть писар , дванадцять год вчив ся у дяка у школї : у год вчистив граматку , два годи вчив часловець , півчварта года сидїв над псалтирем і з молитвами зовсїм вивчив , та півпята года вчив ся писати , а цїлїсїнький год вчив ся на щетах ; а промеж тим , ходячи на крилос , поняв гласи , і єрмолойні догматики , і Сковородині херувимські , туди - ж за дяком і піддячим окселентує , і Павла чтениє , коли не багацько закладок , утне на усю церкву голосно . А вже на річах так бойкий , що як розговорить ся , розговорить ся , та усе не по - просту , усе з писання , так і наш отець Костянтин , даром що до синтактису ходив , слуха його , слуха , та здвигне плечима , та й відійде від нього , кажучи : » Хто тебе , чоловіче , зна , що ́ ти там говориш ! « Оттакий - то був у нас у Конотопі писар , отсей Прокіп Ригорович Пістряк ; так як стане він з паном сотником Забрйохою розмовляти , так ви тільки слухайте , а вже чи второпаєте що , не знаю , бо він у нас чоловік з ученою головою , говорить так , що і з десятьма простими головами не розжуєш . Отже - то як пан сотник бачить , що пан писар не влїзе у його сьвітлицю за тою довгою хворостиною , та й пита : » Та що ́ то ви , пане писарю , якого чорта до мене у сьвітлицю прете ? «
Précédent Page 5 sur 54 Page 5 sur 54 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
