Passer le texte de l’article
V . Раз перед зеленими Святками Кайдаш послав Лаврона до млина . Лаврін запріг воли . Батько виніс с комори два мішки жита и поклав на віз . Мати дала Лавринові торбину с харчею . — Ідь же , сину , до млина та не гайся . Тепер в млині незавізно ; млива там небогато . До вечера змелеш и до дому вернесся . Син рушив з двора , виіхав с села и поіхав понад Россю . Дорога йшла с крутоі гори та на гору , з гори та на гору над самою Россю . Млин був над самим Богуславом . Лаврін звернув на малий шлях в глибоку долину и виіхав до річки . Молодий парубок сидів на возі и навіть не поганяв волів . Він задивився на річку , на зелені верби понад водою . Веселе сонце грало маревом над вербами , над водою , над камінням . Воли ліниво сунулись по дорозі . Лаврін дивився на річку и співав пісні . За Россю під високою скелею блищав на сонці новий гарний панський млин , ввесь обтесаний , обмалёваний , як цяцька , с покрівлею з дощок , з двома вікнами , з білими стовпами , навіть з ганком . Четверо коліс неначе залюбки та заиграшки крутились на ясному сонці и сипали бризками на всі боки . Вода гула на лотоках , шуміла білою піною низче коліс , бризкала тихеньким туманом , в которому ніби грали в хрещика маленькі веселки . На другому березі , проти самого майна , стояла друга скеля , неначе другий стовп воріт через Рось висунувшись з гори . Під скелею біліла смужка піску . Од скелі до скелі вилася гребля с тирасу , перервана серед Росі маленьким острівцем , на котрому було ніби накидано каміння купами . Весь острівець був укритий соковитим , товстим , як мизинці , чебриком , густим як щит . Чебрик стояв саме в цвіту , жовтів проти сонця , неначе шовкові жовті дорогі хустки . Гуси й качки вкривали весь острівець , сиділи на камінні , грали по воді и іх веселий крик сповняв горяче повітря , як срібні струни . Лаврін приіхав до скелі . Колеса загрузли в пісок а далі пірнули в тарас и зашуміли по соломі на греблі . Лаврін приіхав до млина , зніс з воза мішки , заіхав під верби , роспріг воли , поклав ім сіна , а сам ліг спати . Виспавшись добре в холодку , він скупався в Росі , пополуднав и пішов у млин . Мірошник уже набивав борошном ёго мішки . На дворі починало вечоріти . Лаврін виніс на віз мішки и почав запрягати воли . — Ший ставай , сивий ! крикнув Лаврін на вола и штовхнув ёго під бік занозом . Віл ліниво піднявся и підставив під ярмо свою товсту з во ́ лом шию під ярмо . Лаврін не встиг закласти заноза в ярмо и ненароком кинув очима за Рось . За Россю , коло скелі , на долині , вкритій зеленим житом , щось червоніло , як жар . Вечірне сонце залило долину косим промінням и зробило з густоі пшениці та жита ніби зелене блискуче скло , а серед того блискучого моря , щось червоніло проти сонця , неначе горів жар . — Де та квітка взялась на долині , та ще така червона , подумав Лаврін . Коли дивиться він , та червона квітка сунеться межою по між зеленими колосками , неначе пливе по воді . С під квіток винирнула с колосків голова с чорними кісми и неначе поплила понад колосками . Лаврін углядів , що ту чорноволосу голову двічі обвивали жовтогорячі кісники , а за кісники були затикані цілі пучки червоного маку . Коли це разом з високого жита виплили плечі , в білій сорочці . За житом починалася риза низчоі пшениці . В пшениці ніби плила попід руки молода дівчина с сапою в руках . Лаврін задивився на неі и покинув запрягати другого вола . Дівчина прийшла до Росі , стала на плисковатому каміні и почала мити ноги . Лаврін вглядів іі чорні брови и знехотя задивився на ті брови .
Précédent Page 38 sur 103 Page 38 sur 103 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
