Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
— Невже це може бути ? — Може . Крім того , якщо хочете , ще й інша причина була , внутрішнього порядку . Це надто велика відповідальність — підписуватись власним ім'ям . Це немов зобов'язання жити й думати так , як пишеш . — Хіба це неможливо ? — Можливо , але нудно . Степан запропонував йому цигарку . — Ні , я не курю , — сказав поет . — Пиво п'ю , це правда . Новий костюм надавав хлопцеві незвичайної , йому самому незрозумілої сміливости . — Товаришу , — мовив він , — а я теж пишу . — Невже ? — сумно запитав поет . — Що ж ви пишете , коли це вже факт ? Степан весело розповів йому не тільки про свої оповідання , але й про пригоду в критика , що здавалася йому тепер приємним жартом . — А , знаю його , — сказав поет . — Маленька оса , що силкується боляче кусатись . Коли хочете , то дайте мені ваші оповідання , обіцяю бути уважним . Тільки принесіть їх сьогодні ввечері — Михайлівський провулок , 12 , 24 . Я завтра їду й заберу їх . — Їдете ? Куди ? — Маршрута ще не вироблено … Маю триста карбованців , і постараюсь заїхати якнайдальше і якнайдовше . Це дурне місто вже досить обридло мені … — Обридло ? ! — А вам ще ні ? Почекайте , воно себе покаже . А наше зокрема . Знаєте , що таке наше місто ? Історична здохлятина . Віками тхне . Так і хочеться його провітрити . Але дзвінок , провіщаючи кінець урядової праці , урвав їхню розмову , що Степанові видалась вельми цікавою . Вони зайшли вдвох до великої кімнати , де відбувались після праці лекції . Службовці сиділи роєм коло зсунутих столів проти чималого шматка ленолеума , що правив за клясну дошку . Поет пішов , познайомивши його із слухачами , а Степан , коло столу ставши , голосно , певно й захоплено , як соловей уперше співаючи , прочитав лекцію про користь української мови взагалі й зокрема . XIV . Тільки студент першого курсу здібний цілком відчути радість слова « максимум » , що становить для нього щось ніби білий острів мрії , недосяжний навіть красномовним поетам . У всякому разі , Степан Радченко був єдиним серед своїх колег , що той максимум склав , тобто звіти з усіх читаних за рік дисциплін . Цей успіх коштував йому колосальних витрат енергії , коли зважати , що він ще тричі на тиждень давав лекції з української мови і мусів до них добре готуватись , бо його теоретичне знання не зовсім відповідало практичним вимогам тієї установи , де покликаний був освічувати потомлених службовців , що хотіли їсти , а не відміняти , й дуже мало могли бути свідомі тих високих обов'язків перед українською нацією , що лягли їм на плечі . Лекційні дні були то важчі Степанові , бо для лекцій він мусів спеціяльно передягатись , не ризкуючи з'являтись до Інституту в краватці , щоб не викликати зайвих розмов та не позбутись часом стипендії . Це була йому страшенна морока , але цю нудну процедуру він невхильно пророблював , виходячи з дому то вбогим студентом , то красним лектором і змінюючи відповідно до одежі вираз свого обличчя , жести й ходу . Він був єдиний , але в двох іпостасях , з яких кожна мала свої окремі функції та завдання . Людина не могла б вигадати батагоособових богів , не бувши сама різноманітна , бо , являючи собою дивне поєднання разючих противенств , потребувала втілення для кожного з них , і прагнення створити одного великого бога з маленьким чортом знаменує вже нормалізацію людської істоти , тобто всихання її уяви . Людина не розкладається на так зване добро та зло , на плюс і мінус , хоч би й як це зручно було для громадського вжитку .
Précédent Page 62 sur 155 Page 62 sur 155 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.