Passer le texte de l’article
— Чого ти мовчиш ? — спитав він Надійку , підкинувши вгору шматки . Вона тужно оповила його й припала обличчям йому до колін . — Ти ж любиш мене ? — пробурмотіла вона . Він підвів її й відсторонив . — Люблю . Нащо питати ? Тоді вона голосно заплакала , захлинаючись і хрипучи , немов стримувана повінь сліз відразу випорскнула з її очей руїнницьким потоком . Степан озирнувся навкруги . — Не плач , — суворо сказав він . Вона ридала , втративши в сльозах свідомість і волю . — Я кажу тобі — перестань , — мовив він ще раз , шарпнувши її за руку . Вона спинилась , але здушений зойк знову вирвався в неї і оскаженив його . — Я піду , коли так , — сказав він , підвівшись . — Ти винна ! — крикнув він . — Ти , ти винувата ! — І пішов геть , повний туги та гніву . IX . Життя страшне своєю невпинністю , нестримним поривом , що не схиляється перед найбільшим стражданням людини , показуючи спину її найгострішому болеві . Людина може до схочу борсатись у його тернах — воно пройде мимо з своїми глашатаями , що за страх і за совість кричать світові , що без тернів не буває троянди . Воно — той всесвітній нахаба , що на прохання обібраного жебрака відповідає штовханом , лящами , ціпком і суне далі , попалюючи цигару , навіть не повернувши до жертви свій золочений монокль . На руїнах землетрусу вмить виростають курені для живих , що з музикою кинули подушених у землю , домовини поростають травою , і жалібні серпанки спадають з облич , що давно вже прагнуть посміхнутись . В тридцять сьомому номері на Нижньому Валі теж нічим не позначився льодовик , що насунув на душу одного з мешканців цього двору . Корови були вичищені , напоєні й нагодовані , води наношено в потрібній мірі до послуг кожного , хто хотів її споживати все свідчило , отже , за цілковитий порядок , ніщо не зраджувало жадних змін , і загублений шаг позначився б тут більше , ніж втрачений спокій юнака . Запасливий крамар почав уже настачати на зиму паливо . Заснулий двір Гнідих на хвилину прокинувся від лайки возовиків , рипу коліс та гупання колод . З'явились сірі мужички , що стоять по базарах та на рогах з пилами й сокирами , чекаючи покупців на свою робочу силу . Виробнича партія їх складається звичайно з двох дорослих та одного хлопчика , що тільки носить порубані дрова , підлягаючи приписам охорони дитячої праці . Степан взявся допомагати їм , переконавши , що це не вплине на їхню договірну ставку . Цілий день він завзято пиляв і рубав , так люто спускаючи на поліна сокиру , мов це були його давні воріженьки . Він бадьоро ворочав колодами , як галузками лози , розпитував селян про їхнє життя ; розмовляв про їхні потреби , про стан культроботи в них , але , коли пішли вони , боляче відчув фалш своїх слів і нещирість своєї цікавости . Він не раз уже постерігав у собі зміну , примусом одвертаючи від неї думки , а тепер мусів признатись собі одверто — село стало йому чуже . Воно потьмарніло в його спогадах , як блідне ліхтар у проміннях дня , але тяжило над ним , як докір , як тривога .
Précédent Page 36 sur 155 Page 36 sur 155 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
