Passer le texte de l’article
Всі почули , що сталося щось останнє … Схопилися на ноги і занепокоєно слухали як рвалися струни і лопались труби того органу , який грав ще їх батькам та дідам … Ксьондз прокинувся і закричав : „ Скоріше на хори ! . . Скоріше ! . . скоріше ! . . Він збожеволів ! . . Хтось кинувся на східці , щоб вилізти на хори , але на зустріч йому з хорів злізав переляканий , з блідним лицем захрисгиян . З хвилину він стояв і не міг вимовити слова , а далі тихо тихо промовив : „ Там біла панна ! “ … Містичний жах обгорнув серця і душі сих простих людей і вони залякано тиснулися один до другого в той час , як ксьондз рішучим кроком йшов на хори . Слідом за ним , пішло ще двоє - троє людей . Весь костьол , затаївши духа , прислухався до того , що робилося на хорах . Внизу було чутно , як інколи ще бренькає якась струна і як зітхає маленька трубка … костьол мовчки чекав на поворот ксьондза і в своїм чеканні був схожий за безмовну могилу … Пройшло з півгодини ; на східцях з'явився ксьондз , який тримав в руках великий аркуш паперу з новою і останньою колядкою , що написав для сього Різдва старий органіста Станіслав . За ксьондзом йшли два чоловіки , які несли на руках мертвого органіста . Смерть улюбленого органіста зробила велике вражіння і викликала надзвичайне зацікавлення . Всі стали тиснутися вперед , бо кождому хотілося побачити „ який - то він мертвий ? … “ А тим часом захристиян прийшов до себе і розповідав : „ як заспівав він нової коляди , то лице його стало таким чудним , наче в якогось святого … Таке ласкаве і привітне було … В очах з'явилися сльозинки блискучі і сяючі . Але , несподівано , в повітрі , над органом , просто перед ним з'явилася якась біла панна … Боже мій ! Як тілько вона з'явилась перед ним , то він так і затремтів весь . Його руки самі собою стали грати щось таке , що аж страшно було слухати … Потім та біла панна чогось схилилася над ним і він упав мертвим … Панна зникла кудись , а орган став сам грати і розриватися на части ! . . Люди слухали , що розповідав захристиян , а потім підходили до мертвого органіста , зазирали в його спокійне гладенько виголене , з білими вусами усміхнене лице і мовчки виходили з костьолу … * * * Тиша ночі будилася помірними ударами великого дзвону . — В церкві дзвонили на всюнощну . — Надтетеревське село починало колядувати . 1918 р . , м . Київ . Краснопільські привиди . Старий , дуже старий панський палац в Краснопіллі . Ніхто навіть з старих людей не пам'ятає , коли і хто його збудував . Але будував його хтось дуже мудрий : три поверхи з красно - розмальованими стінами і страшно глибокі льохи під ним . Кажуть , що в тих льохах ще ніхто ні разу не бував , хоч там грошей і вина Бог - зна скільки ще від Любомирського залишилося . Від одного пана - до другого , і так з віку вік переходив сей палац , заким не перейшов до якогось Мазараки , який мало - що й жив в ньому , а через тей палац стояв якоюсь страшною пусткою . Один тільки старий Ян , що був сторожем ще до Мазараки , ніяк не міг покинути стараго панськаго гнізда і пильно доглядав його . Багато було таких , що цікавилися палацовими льохьми , але ще й до сього часу не знайшлося такого сміливого , щоб пішов в ті льохи шукати дорогих скарбів , як казали старі люде , то сі льохи тягнулися далеко під землею і досягали аж до середини Краснопілля і кінчалися під стародавньою церквою , яка була збудована ще тоді , як не було й самого палацу , а вся місцевість , де зараз стоїть Краснопіль , шуміла дикіми лісами та була багата всякою звіриною і убога людністю .
Précédent Page 42 sur 45 Page 42 sur 45 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
