Passer le texte de l’article
Переговорщики пішли до свого табору і сказали там , чого хоче козацький ватажок . Довго радилися поляки , довго й сперечалися по між собою , але нарешті вирішили , що на герць піде сам пан полковник , близький родич Вишневенького . Герць мав відбутися на площі проти „ ратушу “ . В призначений день в містечко в'їхала ціла банда поляків , на чолі якої був і полковник . Козаки їх стрінули мовчки , а тільки ватажок їх прийшов до поляків і сказав : „ Ну , так будемо битись , чи миритись ? … Ставлю умову , яку зараз і підпишимо . З чійого боку буде лицар - переможець , так той бік має право бути паном тут і господарем над переможенними . Як що , панове ляхи , маєте згоду на се так я зараз можу стати до бою і розчерепити дурну голову того , що полізе до мене битися “ … Польський полковник почервонів і сказав : „ Згода ! Я маю охоту власноручно провчити свинячу голову , а через те беру шаблю в руки “ . Обидва взяли шаблі в руки , сіли на коні і виїхали на середину площі . Од'їхали один од другого на сто кроків і стали з'їздитися … Одчайно зчепилися і хитро билися . Роз'їздилися , з'їздилися , крутилися на місті , а шаблі тільки й блискають , миготять … Коні запінилися і так спітніли , що на них мило стало , але обидва лицарі гордо трималися ; обидва були в одній силі і трудно було вгадати , хто з них буде переможцем . Коли тут щось голосно задзвеніло , коні метнулися на бік і попадали . Поруч коней лежали ватажок козацький і полковник польський . Обидва були закрівавлені і мертві . В одного і другого були разрублені черепи на дві рівних частини . Удар шаблею був прямий і він прийшовся по голові . Обидва лицарі були одної сили … Побачили поляки , як скінчявся герць і повернувшись до свого табору , вирішили наступати всією своєю силою . Цілий день і цілу ніч йшло завзяте змагання між козаками і поляками , і скінчилось польською перемогою … Разом з тим , як знов засіли в містечку поляки , знов почалася людська біда і горе … Згодом , коли скінчилась Хмельничина , в Бережці засилі князі Чарторийські , якій поставили на спомин того герцю два мармурових верхівники , що стоять вже на протязі цілих віків і до сього часу нагадують собою про діла давно минулих днів . Люде розказують , що тоді лише настане добро і правда в світі , коли відживуть два камінних лицарі , які одної сили і одної сміливої вдачі … А до того часу , як вірити казкам , то ніякі повстання нічого не поможуть … Але , коли відживуть ті лицарі , — сього ніхто не знає , як не знали кінчиться їх діло … Польські повстанці чим кінчиться їх діло … 1918 р . , м . Київ . Зачаровані скарби . Хто бував у Кремянці , той знає , які чудово мальовничі околиці його . Саме місто тихесенько притаїлося в долині , а навколо його розляглися Авратинські гори . Чудові сі гори весною , коли зазеленіють їх ліси , прекрасні вони і в осени , коли червлена риза щиро покриє їх косороги , а сизо - димчаті хмари повільно попливуть над їх вершинами . Гори сі довгою низкою тягнуться із південного сходу ізникають десь далеко , аж по той бік кордону , де синіють галицькі простори . Серед гір єсть багато затишних долин , де туляться хуторі й маленькі села . Кажуть , що колись так само притулився й Кремянець , бо ніхто напевне неможе сказати , коли і хто його почав будувати ?
Précédent Page 27 sur 45 Page 27 sur 45 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
