Passer le texte de l’article
— Тепер подивися в криницю , — сказав дід . — Чи будеш ти пити цю воду ? Чоловік глянув у воду і побачив там людей , які сварилися і билися між собою . Він злякався . — Ні , цієї води я пити не буду , — сказав він . — Скажіть мені , що це все означає ? — Слухай , сину , — сказав дід . — Перший сніп означає минулий рік , а другий означає цей рік . Вони легкі , бо в них немає зерна . А третій сніп означає рік , який іде . Він найважчий , бо врожай буде великий , але люди не будуть радіти тому хлібу , бо будуть сваритися і битися між собою . А звуть мене Голод . Ти бачив , що я стояв голий , і ти мене прикрив , тому я дарую тобі третій сніп . Ти обмолотиш його вдома , і хліба тобі вистачить до нового врожаю . Сказав це дід , закричав : « Їсти ! Їсти ! » і тієї ж миті зник . Чоловік залишився сам біля криниці , і біля нього лежали три снопи . Води він уже не пив , а взяв третій сніп і ледве доніс його додому . Удома чоловік розповів жінці про свою пригоду . Потім він обмолотив сніп і намолотив цілий мішок жита , змолов жито на борошно і нагодував усю сім’ю . Але найдивніше було потім . Люди кажуть , що на снопі не було й знаку , що його молотили . Коли в хаті кінчався хліб , чоловік знову молотив той самий сніп і знову мав зерно . А за гроші , які в нього лишилися , він купив дітям нову корову . Кажуть , що цей сніп буде давати зерно , поки не прийде новий урожай . Цю легенду люди переказують один одному , і кожен , хто її чує , каже : « Урожай буде добрий , але , мабуть , будуть і великі незгоди між людьми » . X . Колодязь на горі Боні Хто бував у Кременці , той знає , які там гарні місця . Місто лежить у долині , а навколо стоять зелені гори . Над містом піднімається висока крута гора Бона , і на ній стоять руїни старого замку . Колись це була сильна фортеця , яку не могли взяти навіть великі ворожі армії . Але потім фортеця почала руйнуватися , і тепер від неї залишилися тільки старі мури і стара башта над брамою . Одного сонячного осіннього дня я стояв на горі Боні і дивився на гори , коли раптом хтось заговорив до мене . Я озирнувся і побачив високого молодого хлопця з чорними вусами . Він тримав у руках сіру шапку і привітно усміхався . — Ви , мабуть , не тутешній ? — спитав він . — Ходите серед руїн і все тут розглядаєте . — Так , я тут уперше , — відповів я . — А колодязь ви вже бачили ? Це найцікавіше місце в замку , і я можу вам його показати . Ми пройшли між кущами і підійшли до великої ями , яка була закрита старими дошками . Я знайшов щілину і подивився вниз , але там була тільки чорна холодна темрява . Я кинув туди камінь , але так і не почув , як він упав на дно . — Колись польські королі наказали викопати тут колодязь , — розповідав хлопець . — Вони хотіли мати воду , якщо ворог оточить замок . Копали дуже довго , але до води так і не докопалися . — А чому ж його закрили ? — спитав я . — Колись колодязь був відкритий , але туди лазило багато людей , і багато з них не повернулося . Усі вони шукали скарбу . Як тільки хтось у місті пропадав , люди казали : « Пішов за скарбом » . — А що це за скарб ? — спитав я . — Кажуть , що між баштою і колодязем є таємний льох . Там польські пани заховали великий скарб і закляли його . За ці гроші можна купити цілу губернію , а не тільки маєток .
Précédent Page 7 sur 9 Page 7 sur 9 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
