Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
VI . Там , де козаки сплять Була осінь , і я їхав возом по Волині до Берестечка . Мене віз дядько Трохим . Сонце сідало , і небо на заході стало червоне , як кров . Ми проїхали село Острів , де стояла стара церква . — Кажуть , що в цій церкві колись молилися козаки перед битвою , — сказав Трохим і зняв шапку . Скоро перед нами відкрилося широке Берестецьке поле , де колись загинуло тридцять тисяч козаків . — Ось там річка Пляшева , у якій колись тонули козаки , — показав батогом Трохим . — А ось і козацькі могили . Він трохи помовчав і додав : — Колись тут у темні ночі на полі світилися вогники . — Що ж це були за вогники ? — спитав я . — Старі люди кажуть , що це козаки шукають броду . Вони загинули , але своєї війни так і не закінчили . Біля могил стояв монастир , і там я зупинився на ніч . Увечері зійшов місяць . Я вийшов на подвір’я і побачив у гаю вогнище , біля якого сиділи селяни , що пасли коней уночі . Мені захотілося посидіти з ними . — Добрий вечір ! — привітався я . — Добрий вечір ! — відповіли всі . Біля вогню на пеньку сидів старий дід у кожусі , а хлопці принесли пеньок і для мене . — Сідайте , добрий чоловіче , — сказав дід . Біля мене весь час крутився малий хлопчик . — Хочете , я знайду вам гарні камінчики з нашого поля ? — спитав він . — Добре , — сказав я , — я повезу їх додому . — А вдома скажете , де ви були ? — Скажу , що був там , де козаки сплять . — А хіба вони сплять ? Вони ж умерли ! — здивувався хлопчик . Тоді заговорив дід : — Може , вони й не вмерли , а ще колись прокинуться . Я сам не раз бачив тут козацькі вогники , а одного разу бачив і самих козаків . VII . Козаки шукають броду Ось що розповів нам старий дід біля вогнища . Це було років двадцять тому , на Петра . Я пас тут коней уночі , лежав на свитці і дивився на зорі . Тоді плуги ще часто виорювали з землі козацькі кості . Я згадав про це , і мені стало страшно . Я повернувся на бік і тут побачив , що на полі навколо мене світяться вогники . Їх було багато , як зірок на небі . Вогники то спалахували , то гасли , а коли вогник гас , на його місці з’являлася висока тінь людини . Тоді я згадав стару історію про Берестецьку битву , яка була якраз на Петра і Павла . Гетьман Хмельницький тоді поїхав з поля , і козаків залишився вести полковник Джеджалій . Вони мали відступити через річку Пляшеву , і козаки зробили через неї мости з возів . Але люди кинулися на мости всі разом , мости не витримали , і багато людей потонуло в болоті . Поляки побачили , що козаки відступають , і напали на них . Цілий день ішла битва , а вночі в таборі багато козаків хотіли здатися . Але тридцять запорожців сказали : « Краще чесно вмерти , ніж просити ворога про милість » . Вранці битва почалася знову . Із тридцяти тисяч козаків залишилося тільки кілька сотень , але вони не здавалися до самого вечора .
Précédent Page 5 sur 9 Page 5 sur 9 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.