Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
— Не говори до мене , наймите ! — каже вона . — Хіба ти мені рівня ? Брат усе одно говорить з нею . І він теж утрачає службу . Він приходить додому сумний , наче хворий . Знову всі вдома . Знову бідність і сум . Одного вечора старший брат кличе братів надвір . — Життя наше гірке і бідне , — каже він . — Я іду в зелений гай . Ви зі мною , брати ? — З тобою ! — кажуть брати . — А мама ? А Галя ? — питає менший брат . — Хіба ми їм досі допомогли ? — каже старший брат . — Брати , не відступайте ! — Не відступимо ! — кажуть усі . Вони заходять у хату . Мама і Галя вже сплять . Менший брат міцно обнімає маму . Мама прокидається . — Що ? — питає Галя . Її серце б’ється . Але менший брат мовчить . — Мамо , — каже старший брат . — Ми йдемо шукати щастя . Будь здорова і не чекай нас . Прощавай , сестро ! Він виходить з хати . Усі брати йдуть за ним . Мама падає від горя . Галя біжить за братами . Вона хапає меншого брата за руку і плаче . Але брат вириває руку і біжить за іншими . Тільки здалеку вона чує : — Прощавай , Галю , прощавай ! — Клич їх , Галю ! Клич голосніше ! — просить мама . Галя кличе братів . Але відповідає тільки луна в горах . — Галю , ти чуєш ? Вони йдуть ! — каже мама . Але це шумить Дніпро . Це шелестять дерева . Ніхто не йде . — Бачиш , Галю ? Там стоїть Івась ! А там Грицько ! Біжи , Галю ! Галя біжить туди і сюди . Але там тільки тінь і темрява . Приходить ранок . Лука пуста . Гори мовчать . А мама і Галя все чекають . VII . Галя сама Минає багато днів , місяців і років . Мама і Галя живуть у хатці і чекають . Їм часто здається , що хтось іде по луці . Вони біжать надвір . Але там нікого нема . — Галю , ти чуєш ? — питає мама . — Це Дніпро шумить , мамо . — Ні , Галю , слухай ! — Це дерева шелестять , мамо . — Усе Дніпро шумить ! Усе дерева шелестять ! — каже мама . — Боже мій , Боже ! Галя росте . Вона вже не боїться ні гави , ні вовка . Вона багато працює . А коли плаче , то тихо , щоб ніхто не чув . Мама і Галя ходять у місто на роботу . Мама вже стара і слабка . Їй платять мало . Галі теж платять мало , бо вона ще молода . Потім мама стає зовсім слабка і лежить . Галя працює за малі гроші , але біжить додому три рази на день . Потім вона вже зовсім не відходить від мами . Надворі біла , люта зима . Мама лежить тихо , з закритими очима . — Галю , це Дніпро шумить ? — питає вона . — Ні , мамо . Зараз зима . Дніпро під льодом . — Галю , це дерева шелестять ? — Ні , мамо . Дерева в інеї . Мама довго лежить мовчки . Вона стає все біліша і слабша . — Галю , Дніпро не шумить ? Я не чую . . . — Ні , мамо . — То це дерева шелестять ? — Ні , мамо . Раптом мама підводиться . — Галю , я чую ! Я чую ! Відчиняй швидко двері ! Ось вони ! І мама падає і закриває очі навіки . Добрі люди допомагають Галі поховати маму . Тепер Галя живе сама у хатці на зеленій луці .
Précédent Page 5 sur 8 Page 5 sur 8 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.