Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
IV . Терем . Оксана гаптує в кроснах , руки в неі ліниві , в'ялі . Степан ( увіходить і сідає близько Оксани , на дзиглику ) . Щось голова болить … Оксана ( не підводячи очей від шитва ) . Ти пізно встав . Степан . Та світом же прийшов з тії беседи . Оксана . Було там весело ? Степан . Ей , де там в ката ! По щирості бояться слово мовить … Пьють , пьють , поки попьються , потім звада … Оксана . А як же там , Степане , та супліка ? Степан . Та що - ж … ніяк … Царь каже : „ Прочитаєм , подумаєм “ … Чували вже ми теє ! Оксана . Щож буде ? Степан ( з болісною досадою ) , Ой , не знаю ! не питай ! ( Мовчать . Оксана шиє , потім голка випадає їй з рук ) . Степан . Хоч би ти щось , Оксано , росказала , а то так сумно , голова забита усяким лихом . Оксана ( віяло ) . Щож я роскажу ? Нічого я не бачу і не чую , сижу собі … Степан ( трохи раздражнений ) . Ну , робиш же що небудь ? Оксана . Учора вишила червону квітку , сьогодня синю … Се тобі цікаво ? Степан . Ти так неначе дражнишся зо мною ! Оксана ( крізь сльози ) . Ні , далебі , Степане , не дражнюся ! Степан . ( Придивляється до шитва . Лагідно ) . А що се буде з сеї лиштви , любко ? Оксана . ( Знов безучастно ) . Не знаю , се щось Ганна почала . Степан . Либонь собі на посаг . Се вже хутко її весілля . Оксана . Та за місяць ніби . Степан . От на весіллі трохи погуляєш , розважишся . Оксана . Ет , знаю ту розвагу ! Частуй та кланяйся : „ Не обезсудьте “ … „ Черкашенка , чужачка “ … Степан . Ти вже надто на те вважаєш . Оксана ( байдуже ) . Ні , мені дарма . ( Мовчання ) . Степан . Ти так неначе втомлена сьогодня . Клопочешся при господарстві може ? Оксана . Ні , я не клопочусь , — то все матуся . Ми з Ганною все шиємо . Степан . То може нетреба стілько шити ? Оксана . Щож робити ? Насіння я лузати не люблю , так як Ганнуся . Треба ж десь подіти і руки й очі … Степан . Бідненька ти в мене . ( Оксана проривається риданням ) . Оксано ! що се ти ? Та Бог з тобою ! Чи хто тебе образив ? Мати ? Ганна ? Оксана ( трохи стишуючись ) . Вони як рідні … я на їх не скаржусь … Степан . Так що - ж ? … Оксана ( уриває ридання , з одчаєм ) . Степане ! ти хіба - ж не бачиш ? Я гину , в'яну , жити так не можу ! ( В знесиллі похиляється на кросна ) . Степан . Се правда , не ростуть квітки в темниці … А я гадав … ( ходить по хаті в тяжкій задумі , потім спиняється перед Оксаною ) . Оксано , заспокойся , поговорім ладом . Оксана . Про що , Степане ? Степан . Виходить , я тебе занапастив . Оксана . Ні , я сама … Степан . Однаково . Я більше не хочу заїдать твоєї долі . Хоч як мені се гірко … я готовий тебе до батька відпустити . Оксана . Як ? А ти - ж ? Степан . Я тут зостануся . Для мене немає воріття , ти ж теє знаєш . Оксана ( зворушена ) . То се б тебе покинути я мала ? Чи я ж на те стояла під вінцем і присягу давала ? Степан ( гірко ) . Я , Оксано , не хан татарський , щоб людей держати на присязі , мов на шнурку . Ти вільна . Се тілько я в неволі . Оксана ( хитає головою ) .
Précédent Page 12 sur 25 Page 12 sur 25 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.