Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
МОГЫЛЫНИ РОДЫНИ . Ось чутка степомъ полетила , ( На що - то грихъ не пидведе ) , Що у степу якась могыла Дытыну швыдко прыведе . Про дыво сее якъ почулы , То люды заразъ въ степъ майнулы , Старый и молодый къ могыли знай иде . Крый Боже ! народу якого тамъ зобралось , Якъ объ Ильи въ Ромни . Буцимъ тамъ мисце почыналось , Де ни взялысь миняйлы й шынкари И пиднялы межъ - себе галасъ , Чумакъ изъ силью ставъ , изъ діо ̀ гтемъ діо ̀ гтяри , И красты бублыкы шатнулы школяри , Сластіо ̀ ны шкварылысь , сидухы цокотилы , Про лазаря старци пидъ кобзу голосылы , « Холодный квасъ ! » москаль межъ народомъ гукавъ , Знечевья а базаръ въ степу якъ треба ставъ . Хрещеный людъ хоча гуляе , Та на могылу все разъ - поразъ позырае , Чы швыдко вродытся те чадо степове ; Могила жъ стогне , мовъ сопѐ , мовъ тяжко дыше , Бокамы сывимы колыше , И зъ лыха на ввесь степъ реве . Народъ дывуется , да исть , да пье горилку ; Вже паньській стадныкъ Опанасъ , Покинувши товаръ , що пасъ , Зъ кишени вытягнувъ сопилку , Да якъ утне Московського бычка ! Пидкивкы заразъ за - бряжчалы , Въ кружку дывчата танціо ̀ валы , Москаль покынувъ глекъ , та садыть гоцака . Ажъ ось лулусь ! щось пидъ ногамы , Загоготивъ якыйсь пидземный гласъ ; Базаръ утыхъ , бабы замовклы пидъ возамы , Изъ ляку упустывъ сопилку Опанасъ , И люды , христючысь , баньки повытрыщалы : Могыла триснула , и те дытя , що ждалы , На Божый свитъ сусиль , якъ пыть дало . Та що жъ за чадо те було , Що тильки гомину межъ намы наробыло ? — Мабуть пидсудокъ ? — ни , — такъ левъ ? — ни , — такъ мишокъ Зъ дукатамы ? — ни , ни , — такъ папорти цвитокъ ? Але - жъ ! — такъ , зъ намы Хрестна сыла ! Мабуть вона полубиса вродыла ? Не втявъ , — такъ вылыла козацького коня ? — Ни , просто прывела — руденьке мышеня . ЧОВЕНЪ . Заграло , запинылось сынѣе море И буйные витры по морю шумлять , И хвыля гуляе , мовъ чорные горы Одна за другою бижать . Якъ темная ничка насупылысь хмары , Въ тихъ хмарахъ , мовъ голосъ небеснои кары , За громомъ громы гуркотять . Играе и пинытся сынѣе море . Хтось човенъ на море пустывъ , Бурхнувъ винъ по хвыли , ныряе на воли , Отъ берега геть покотывъ ; Качается , бидный , одынъ безъ весельця . Охъ жаль мени човна , охъ жаль мого сердця ! Чого винъ пидъ бурю поплывъ ! Ущухнуло море и хвыли вляглыся ; Пустують по пини мавкы , Опять забилилы , опять простяглыся По морю кругомъ байдакы : Дежъ човенъ дивався , де плавле мій мылый ? Мабуть винъ не плавле , бо онде по хвыли Биліють изъ іого трискы . Якъ човнови море , для мене свитъ билый , Из - малку здавався страшнымъ ; Да якъ заховатся ? не можно - жъ викъ цилый Пробуты зъ собою однымъ . Прощай мій покою , пускаюсь у море ! И може не - доля и лютее горе Пограются зъ човномъ моимъ . ШКОЛЯРЪ ДЕНЫСЪ . Мыряне , слухайте , щось маю вамъ сказать : Отъ сихъ Роздвяныхъ святъ , на самои Меланкы , Дурный школяръ Денысъ , запригшы шкапу въ санкы , Изъ школы поспишавъ до батька ночовать , Що бъ завтра по закону Якъ слидуе пашнею засивать . Пизнавши шкапа шляхъ до дому , Смыкнула разъ , другый , и хлопця понесла . Хоть здержавъ винъ іи , да злисть іого взяла ; Хотивъ бы проучыть , да быть іи боявся , А треба - жъ и себе чимъ - небудь показать , — Такъ по оглоблямъ ну малахаемъ шмагать . Якъ тильки панъ изъ паномъ зазмагався , Дывысь у мужыкивъ чупрыны вже трещать . СОНЦЕ да ВИТЕРЪ .
Précédent Page 4 sur 9 Page 4 sur 9 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.