Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
Изъ Витромъ Сонечко розгуторило мову Про сылу , бачите , хто зъ ихъ моцнищый бувъ . Звычайно за словцемъ балакалы по слову , А дали Витеръ такъ на закладъ навернувъ : « Чы бачышъ , иде генъ соби козакъ по полю . Якъ цупко винъ напьявъ на плечи кобенякъ ! Хто зъ плечъ зырве іого до - долу , Хай буде той уже моцакъ . « — « Иносе , дмы соби « — такъ Сонечко сказало , И Витеръ шпарко полетивъ . На - двори дуже сумно стало , По небу хмары скризь погнало , А Витеръ по земли , крый Боже , заревивъ , Налигъ на козака зъ іого одежу цупыть ; Зигнувся на кони козакъ , До себе горне кобенякъ , Та знай нагайкою по ребрамъ шкапу лупыть . Хуртовына назадъ бидаху пре , За полы смыкае , видлогу зъ плечъ гируе , Ажъ шляхъ курыть , трава въ степу хвылюе , А все одежи не здере . Дувъ , дувъ , ажъ питомъ ввесь облывся , Изъ моци выбывся , сердешный на бикъ плысь . Ось разгулялося , и Сонце зъ хмары блысь , Мовъ Божый міръ изнову народывся . Козакъ парехрыстывся , Кобылку заразъ зупынывъ , Бо страхъ горюшну заморывъ . Поплився стежкою , ходою , потыхеньку ; А сонце гріе все , да гріе помаленьку , Угрило Божый свитъ , почувъ тепло козакъ , Дай скынувъ кобенякъ . ГАЙ да СОКИРЫ . По Гаю темному туга велыка ходыть , Сокиры - й - топоры затіялы войну , Гай хочуть сплюндровать и пущи вси пошкодыть Война ся навела на дерево суму ; Дубы задумалысь , осыкы затрямтилы , И кленъ гнучкый и вязъ изъ лыха въ нызъ нагнувсь . Ажъ ось Сокыры вже въ гаю забрязкотилы , И дубъ найстаршый усмихнувсь . « Не бійтесь ! » винъ гукнувъ — « того я и жахався , Якъ зъ топорыщамы си нависни прыйдуть , Ажъ деревянный ридъ жализа одцурався ! Безъ дерева воны самы насъ да не втнуть , Отъ - то було - бъ . . . . але — нехай іому абыщо , Якъ - бы зъ Сокырамы прыйшлы и топорыща , Тогди - то бувъ бы намъ капутъ . » И справди , скилько тутъ Сокыры ни бряжчалы , Ни дубчыка , ни лыпкы не зтялы , И тильки де - не - де що кору попысалы , Да и до дому зъ тимъ пишлы . ВИЛЪ . » Мабуть на неби звистно стало ( Про себе Вилъ въ кошари гомонивъ ) Про те , що ввесъ мій викъ я все за двохъ робывъ , Да - й вытерпивъ таки чы - мало ; Що въ плузи сылковавсь , копыци волочивъ , Изъ - ранку у ярми до пивночи ходывъ , Ище що - дня бувавъ и бытый ! Хозяина не разъ я проклынавъ , Теперь зовсимъ не той хозяинъ ставъ : У мене вдоволь исты - й - пыты , Несуть мени и солы и крупивъ , Овса и высивокъ наистысь тремъ бы стало . » Ажъ тутъ хозяинъ шасть у хливъ , И взявши за рогы Вола , пидъ нижъ повивъ . — Бо сказано , іого годовано на сало . — Ты зъ - малку такъ любывъ мене , якъ пугу песъ ; Чого - жъ такъ лащешся теперь до мене , Йване ? Чы знаешь , що якъ ты чоломкатся идешъ , Чого - сь мене морозыть стане . ГРИШНЫКЪ . Въ далекій сторони , въ якій , про те не знаю , Мабуть въ Нимещыни , а може и въ Китаи , Хтось разомъ оженывсь на трехъ жинкахъ . Загомонивъ народъ , почувшы грихъ велыкый , Жинкы голосять такъ , що страхъ : « Глянь , що се коять чоловикы ! Якъ имъ по тры насъ можна брать , Такъ хай позволять намъ держать ихъ хочь по пять . Гвалтують , сказано , на - вспряжкы цокотухы . Ось сяя висточка и до Царя дойшла , А Царь бувъ , мабуть , не макуха , Розлютовався винъ и злисть іо ̂ го взяла . « О ! почекайте - лышь , не буде въ васъ охоты За - живота чортамъ служыть ! » Царь гризно загукавъ и люльку ставъ палыть , И въ люльку пхавъ огонь и люлька гасла въ роти , А дали схаменувсь , за радою пославъ . Якъ слидуе въ празнычному наряди Предъ очи Царьськіи совитъ вельможный ставъ . Царь двичи кашлянувъ , рукою усъ розгладывъ И ричь таку премудрую сказавъ : « Пребеззаконія на свити завелыся , А гирше що въ моій земли ! Мени до устъ сіо ̂ годня донеслы , Одынъ палывода ( и Царь перехрыстывся ) На трёхъ жинкахъ женывся . Щобъ царству цилому за іо ̂ го не терпить Биды одъ праведного неба ,
Précédent Page 5 sur 9 Page 5 sur 9 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.