Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
Іо ̂ го вамъ осудыты треба , И смерть страшну іо ̂ му зробыть . Хай царству усіо ̂ му въ науку Винъ вытерпыть такую муку , Щобъ зъ ляку бильшъ нихто въ такый не вскочывъ грихъ Крый Боже , щобъ надъ нымъ хто зъ васъ змылосердывся Щобъ луснувъ я , щобъ я до вечера сказывся , Колы не поведу на шыбеныцю всихъ ! » Якъ ричъ таку судья дослухавъ , Нызенько поклонывсь , потылыцю почухавъ , И ну съ пидсудкамы про дило мызковать . Надъ нымъ морочылысь трохи не тыждень цилый , И тилько що пылы , а мало , кажуть , илы , И такъ межъ - себе прысудылы : Щобъ Гришныку тому всихъ трехъ жинокъ отдать , Народъ сміявсь и вси булы въ заботахъ , Що раду перевиша Царь , Ажъ завтра дывлятся , а та погана тварь , Той Гришныкъ самъ себе повисывъ на воротяхъ . ВОРОНА и ЯГНЯ . Орлу схотилось попоисты . Пиднявсь у гору птычій Царь , И вгледивъ видтиля , що крый ставка овчаръ Онучи праты мусывъ систы , Отара - жъ попаскы попхалась навманя . Орлу се по - нутру , зложывшы моцни крыла , Опукою зъ горы , ажъ витромъ зашумило , Орелъ ушкварывъ на Ягня ; Пиднявъ іо ̂ го и геть потеребывъ за гору . И треба - жъ , що на сюю пору Пыло , биля ставка , дурне Вороненя . Страхъ полюбылося іо ̂ му Цареве дило , И думає : « чому - жъ сіо ̂ го я не зроблю ? Да не ягня , а барана вхоплю . » — Дывлюсь , воно у гору полетило Дай — пуць на шыю барану , И кикти впутавшы іо ̂ му у вовну билу , Смыкнулося несты , да ба ! вага не въ сылу ; Баранъ важенькый и Орлу . Воно вже стямылось , мерщій бы полетило , Такъ изъ шерсти не выплутае нигъ . Дурне моталося , покы овчаръ прыбигъ , И гарненько іо ̂ му обскубшы крыла , На играшку дытыни давъ . Мабуть , Господь такъ свитъ создавъ , Що меньшый тамъ не втне , де бильшый геть - то зможе ; Що дядькови пройшло , ты не робы , небоже , Щобъ крылець хто не обчухравъ . ЗЛЫЙ КИНЬ . Учора мій сусидъ купывъ соби Коня , Изъ табуна , татарского , презлого , Такого жвавого , такого вже баского ! Дывлюсь : сусидъ и вся іо ̂ го семья Уздечки ненапнуть на іо ̂ го ; Сусидъ сусидивъ клыкать ставъ И могорычь пообѣщавъ , Щобъ тильки помоглы іо ̂ му Коня упорать ; Народъ зыйшовсь , та гукъ такый пиднявъ , Мовъ цилыну пять плугивъ орють . А Кинь жахается , да рже , На дыбкы спынытся да грывою мотае ; То пиде бокаса , то бьется и кусае ; Котрый смилищый бувъ , то вже Одъ Коныка тикае . Прыйшлось сусидови , мовлявъ , хоть сядь дай плачъ , Ажъ дывлятся , ыде Петро Деркачъ , Розумный чоловикъ и въ коняхъ сылу знае ; Ыде и здалеку , чупрыною кывае ; Прышовъ , и ввесь базаръ никчемный розыгнавъ И смило до коня побрався потыхеньку , Все свыстючы , повагомъ , помаленьку , Все гладывъ , подывлюсь — уже и зануздавъ . Паны ! чы чулы , якъ Деркачъ коня поймавъ ?
Précédent Page 6 sur 9 Page 6 sur 9 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.