Passer le texte de l’article
III . І поживе Давид на світі Не малі літа . Одрях старий і покривали Многими ризами ёго , А все таки не нагрівали Котюгу блудного свого . От отроки й доміркувались , Як нагрівать царя свого ( Натуру вовчу добре знали ) . Та , щоб нагріть ёго , взяли Царевен паче красотою , Дівчат старому навели , Да гріють кровъю молодою Свого царя ! І розійшлись , Замкнувши двері за собою . Облизавсь старий котюга І розпустив слини , І пазурі простягає До Самонтянини ; Бо була собі на лихо Найкраща між ними , Між дівчатами , мов крин той Сельний при долині Між цвітами . От - то ж вона І гріла собою Царя свого , а дівчата Грались між собою Голісінькі . Як там вона Гріла , я не знаю ; Знаю тілько що царь грівся І . . . і „ не позна ю “ IV . По двору тихо похожає Старий веселий Рогволод . Дружина , отроки , народ Кругом ёго во златі сяють . У князя свято : виглядають Із Литви князя жениха За рушниками до Рогніди . Перед богами Лель і Ладо Огонь Рогніда розвела , Драгим єлеєм полила І сипала в огнище ладон . Мов ті Валькирії круг неї Танцюють , граються дівтата І приспівують : „ Гой , гоя , гоя ! Повні покої ! Нумо лиш квітчати , Гостей сподіватись ! “ За Полоцком — неначе хмара , Чорніє курява . Біжать І отроки й старі бояра Із Литви князя зустрічать . Сама Рогніда з Рогволодом Пішла з дівчатами , з народом . Не із Литви йде князь сподіваний , Ще незнаемий , давно жданий , А із Київа , туром - буйволом , Іде веприщем за Рогнідою Володимір - князь со киянами . Прийшли і город обступили Кругом , і город запалили . Владимір - князь перед народом Убив старого Рогволода , Потя народ , княжну поя , Отиде в волості своя , Отиде з шумом , і растли ю , Тую Рогніду молодую І прожене ю , і княжна Блукає по світу одна Нічого з ворогом не вдіє . . . Так от - такиї то святиї Отті царі ! V . Бодай кати їх постинали Оттих царів , катів людських ! Морока з їми — щоб ви знали , Мов дурень ходиш кругом їх : Не знаєш на яку й ступити ! Так що ж мені тепер робити З ціми поганцями ? ! Скажи , Найкраща сестро Аполлона , Навчи голубко , поможи Полазить трохи коло трона . Намистечка , як зароблю , Тобі к великодню куплю . Пострижемося ж у лакеї Та ревностно , в новій ливреї , Заходимось царів любить . Шкода і олово тупить : Бо де нема святої волі , Не буде там добра ніколи . На що ж себе таки дурить ? Ходімо в селища : там люде ! А там де люде , добре буде ; Там будем жить , людей любить , Святого Господа хвалить ! Неофіти . ( Поема . ) Сім глаголєтъ Господь : сотворитє судъ и сохранитє правду , приближє бо са спасеніє моѥ прийти , и милость моꙗ открыетса . ( Исаія . V . гл . I . ) М . С . Щепкину . ( На память 24 Декабря 1857 року . ) Возлюбленнику муз і грацій ! Ждучи тебе , я тихо плачу І думу скорбную мою Твоїй душі передаю . Привітай же благодушне Мою сиротину , Наш великий чудотворче , Мій друже єдиний ! Привітаєш : убогая , Сирая , з тобою Перепливе вона Лету , — І огнем слёзою Упаде колись на землю І притчею стане Розпинателям народним , Грядущим тиранам . Пролог .
Précédent Page 20 sur 32 Page 20 sur 32 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
