Passer le texte de l’article Touchez un mot pour voir sa traduction
XIII . Другий день Реве арена ; на арені Лидійський золотий пісок Покрився пурпуром червоним , В болоті крови замісивсь ; А Сиракузських Назореїв Ще не було у Колізеї . На третій день і їх в кайданах Сторожа з голими мечами Гуртом в різницю привела . Арена звірем заревла : Апостол син твій на арену Псалом співаючи ступив , — І пьяний Кесарь , мов скажений , Зареготавсь . І леопард Із ями вискочив , на сцену Ступив , зірнув , — і полилась Святая кров . По Колізею Неначе громом пронеслась І стихла буря . . . Де ж була , Де ти сховалась ? Чом на ёго , На Кесаря свого святого , Не кинулась ? — Бо стерегли , — Кругом в три лави обступили Зевеса ліктори ; за ним , Твоїм юпітером святим , Залізну браму зачинили . А ти осталася одна , Одна - однісінька на дворі . . . І що ти зможеш ? . . . „ Горе ! горе ! О горе лютеє моє ! Моя ти доленько ! Без ёго Що я робитиму ? До кого Я прихилюся ? “ . . . І небога Кругом зірнула , і о мур , О мур старою головою Ударилась , і трупом пала Під саму браму . . . XIV . З позорища у - вечері , У терми сховався Святий Кесарь з лікторами . Колізей остався Без Кесаря і без Рімлян , І ніби заплакав Одинокий серед Ріму : Мов гора чорніє Серед поля широкого . Тихо - тихо віє Із Альбано , із - за гаю Вітер по - над Рімом ; А над чорним Колізеєм , Ніби із - за диму Сходить місяць . . . І мир первозданний Одпочив на лоні ночи ; Тілько , мій Адаме , Твої чада преступниї , Ми не спочиваєм . До самої домовини У проспанім раю Гриземося , мов собаки , За маслак смердячий ; Та ще й Бога зневажаєм . А тебе , ледачий Наш праотче . . . Та цур тобі ! XV . Трохи одпочила Стара мати недобита ; Живущую силу Сила ночи оживила . Встала , походила Кругом того Колізея Та щось шепотала . Чи не Кесаря святого Нишком проклинала ? А може й так . . . Тихо - мовчки До брами підкралась , Послухала , усміхнулась І щось прошептала — Якесь слово . . . І нищечком Під брамою сіла . О - пів - ночі брама тобі Тихо одчинилась , І на возах , на колісницях , Із Колізея , із різниці Святиї вивезли тіла , І повезли на Тібр : тілами Святих убитих годували Для царского ёго стола У Тібрі рибу . Встала мати , Кругом оглянулась , взялась За биту голову руками І тихо - мовчки за возами Марою чорною пішла На Тібр . А Скиѳи сіроокі , Погоничи , рабів раби , Подумали : сестра Морока Із пекла вийшла провожать У пекло рімлян . Поскидали У воду трупи та й назад З возами Скиѳи повертали . — А ти осталася одна На березі . Дивилась , Як розстилалися , стелились Круги широкиї над ним , Над сином праведним твоїм . . . Дивилась довго . Не осталось Живого сліду на воді , І ти заплакала тоді , Ти страшно - тяжко заридала І помолилась в перший раз Новому Богові , — і спас Тебе розпьятий Син Марії , І ти слова Ёго живиї В живую душу приняла І на торжища і в чертоги Живого , істинного Бога Ти слово правди понесла ! Кобзарь Дармограй . Нижній - Новгородъ . 8 Декабря 1857 . Во Іудеї , во дні они , Во время Ирода царя , Кругом Сіона й на Сіоні Романські пьяні легіони Паскудились . А у царя , У Ирода таки самого , І у порогу й за порогом Стояли ліктори . А царь Лизав у ліктора халяву , Щоб той ёму на те на все , Хоч пів - динарія позичив . А той кишенею трясе , Виймає гроші і не лічить , Неначе старцеві дає . . . І пьяний Ирод знову пьє ! Як ось не в самім Назареті , А в виѳлиємському вертепі Марія сина родила І в Виѳлиєм з малим пішла . . . Біжить почтар із Виѳлиєма І каже : „ Царю ! Так і так ! Зіновать , кукіль і будяк Росте в пшениці ! Кляте племя Давидове у нас зійшло . Зотни , поки не піднялось ! “ — „ Так що ж ! “ промовив Ирод пьяний : „ По всёму царству постинать Малих дітей ; а то погані Нам не дадуть доцарювать . “ Почтар — нівроку — був підпилий , Оддав Анатові приказ , Щоб тілько в Виѳлиємі били Малих дітей . Спаси ти нас , Младенче праведний , великий Од пьяного царя - владики ! Од гіршого ж Тебе спасла Твоя преправедная Мати . Та де ж нам тую матір взяти ? Ми серцем голі до гола ! Раби з кокардою на лобі . . . Лакеї в золотій оздобі . . . Онуча . . . сміття з помела Ёго Величества ! Та й годі . 24 Октября 1859 . Петербургъ . Марія . ( Поема . )
Précédent Page 25 sur 32 Page 25 sur 32 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.