Passer le texte de l’article
I . Камєнь , ѥго жє нєбрєгоша зыждущие , сєй бысть во главу оугла ; отъ Господа бысть сєй , и єсть дивєнъ во очєсѣхъ нашихъ . Псалом CXVII . , ст . 22 . Кругом неправда і неволя , Народ замучений мовчить ; А на Апостольскім престолі Чернець годований сидить ; Людською кровию торгує І рай у найми оддає . О , Боже ! суд твій правий всує , І всує царствіє твоє ! Розбійники , людоїди Правду побороли , Осміяли твою славу І силу , і волю . Люде стогнуть у кайданах , Немає з ким взятись , Розкуватись , одностайне , Односердне стати За евангелию правди , За темниї люде . Нема кому ! . . . Боже , Боже ! Чи то ж і не буде ? Чи настане великий час Небесної кари ? Чи розломим три корони На гордій тіарі ? Розломимо ! . . . Благослови — Не на месть і муки — Благослови мої , Боже , Нетвердиї руки Й слово тихеє . . . О , Боже ! Чи вони ж почують ? . . . . . . . . . . . . . От - так У келії своїй правдивий Иван Гус думав розкувать Народ замучений , і диво , Святеє диво показать Очам незрячим . . . „ Поборюсь ! . . . За правду Бог ! . . . Да совершиться ! . . . “ І в Вифлиємськую каплицю Пішов молиться вірний Гус . II . Папська булла . „ Во имя Господа Христа , За нас розпьятого на древі , І всіх Апостолів Святих , Петра і Павла особливе , Ми розрішаємо гріхи Святою буллою сією Рабині божиїй оттій , Що водили по улицях В Празі позавчора , Що хилилась . . . По шинках , по станах , По чернечих переходах , По келіях пьяна . Отта сама заробила Та буллу купила : Теперь свята . . . “ — „ Боже , Боже , Великая сило ! Великая славо ! зглянься на людей , Одпочинь од кари у святому раі ! За що пропадають , за що Ти караєш Своїх і покірних і добрих дітей ? ! За що закрив їх добрі очі І вільних розум окував Кайданами лихої ночи ? ! Прозріте , люде : день настав ! Просніться , Чехи , змийте луду . . . будьте люде , А не посмішище ченцям ! Розбійники , кати в тіарах , Все потопили , все взяли , Мов у Москві Татари , І нам сліпим передали Свої догмати . Кров , пожари , Всі зла на світі , войни , чвари , Пекельних мук безкраій ряд І повен Рим байстрят — От їх догмати і їх слава ! То явна слава . . . А тепер Святим положено конклавом : Хто без святої булли вмер — У пекло просто ! Хто ж заплатить За буллу в - двоє — ріж хоч брата , Окреме папи і ченця , І в рай іди — кінець кінцям ! У злодія вже злодій краде , Та ще й у церкві . . . Гади ! гади ! Чи напилися ви , чи ні Людської крови ? ! — Не мені , Великий Господи , простому , Судить великиї діла Твоєї волі . . . люті зла Не дієш без вини нікому ! “ І плакав Гус , молитву дія , І тяжко плакав ; люд мовчав І дивувався : що він діяв ? На кого руку піднімав ? . . . . . . . . . Всі здрігнули : Иван Гус буллу розідрав ! Із Вифлиємскої каплиці Аж до всесвітнёі столиці Луна , гогочучи , неслась ; Ченці ховаються : мов кара , Луна в конклаві віддалась , — І похилилася тіара . . . Шепочеться Авиньоно З римскими ченцями ; Шепочуться антіпапи , Аж трясуться стани Від шопоту . Кардинали Як гадюки вьються Круг тіари , та нищечком Мов коти гризуться За мишеня . . . Та й як таки : Однієї шкури Така сила ! А мясива ! Аж здрігнули мури , Як зачули , що у Празі Загелкали гуси Та з орлами летять биться . . . Конклав схаменувся . . . . положили Одностайне стати , І всіх . . . . . . зкликати , Та і стерегти як мога І з верху і з долу , Щоб не втікла тая птаха На славянське поле . Як та галич поле крила , Ченці повалили До Констанцъї : шляхи , степи Мов сарана вкрили . Великии Лёх . ( Мистерія . ) I . Три душі .
Précédent Page 7 sur 32 Page 7 sur 32 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
