Passer le texte de l’article
Троянда . Парася по садку гуляла , З Троянди квіточку зірвала — Та шпильку в рученьку загнала ! А чом її не вчила мати Троянди не займати : В троянди єсть шпильки прокляті ! Якби Троянд шпильки не охраняли , Охотники — з корінням - би порвали ! … Учитель . Якийсь панок , Москаль , Наняв Пранцуза сина вчити . І страх як дешево : Пранцуз той був — коваль ! Що ́ з паничем робити ? Учить кувать ! Кував , кував . Взяв гроші за сім рік , і ніччю — драла дав . Журилась з паном пані , мати , Що син навчивсь — тілко кувати … „ Волно ́ - ж вам коваля учителем наймати ! “ — Не втерпів син , із кузні закричав . П'яний . Раз п'яний Хрім схотів Переплигнути рів . Упав і , хоть не вбився , А все — калікою протверезився . Хрім глуповатий з - сина : Що - ж ? — П'яному — і море по коліна ! Бабусенька ( поезія А . Могили ) . Старую бабусеньку згадаю ! вона мене кохала : піснями пеленала , рідним словом кормила , рідній мові учила , старую бабусеньку згадаю ! Згадаю старую сиротину ! бо вже її родину давно взяла могила і землею здавила , й кропивою прикрила , дощем - снігом змочила . Бабусенька була сиротина : бо давно її дитина , що цареві служила , головоньку зложила , в степу - полі заснула , грому й вітру не чула … Про козака вона співала : як його мати проганяла дібрівонька гомоніла ; як його вона викликала , з степу чутка летіла : що він з вітром там грає , його дощик вмиває , розчісує його густий терен ! І про того козака співала , про якого могила з вітром говорила : зозуленька над ним плаче , його коник в степу скаче , над ним чорний ворон кряче ; кряче , налітає , очі висмикає , кров'ю запиває , — і про його бабусенька співала ! Та ще бабусенька згадала : як зозуля кувала , лихо віщувала ; як чорная година списи , щаблі трощила і довгую чуприну в крові помочила , та й в глибокую могилу зарила . Бабусенька мені співала , мов осінь листя зривала і в осоці шелестіла : вже спав голос , бабусенька хрипіла ; вона - ж таки співала , вона - ж таки співала ! До вас . Будьте здорові , дядьки та братця ! А дайте лишень за бандуру узяться Та на бандурі розіграться , В старині - бувальщині покохаться ! Ой не лізь , дядьку , в високії хати , Бо там із тебе будуть глумовати ! Ой не лізь , дядьку , в панські хороми : Там не чувати дідівської мови ! Возьми , дядьку , гострий спис , Сядь на коня , та й у ліс ! Там на волі , на просторі Скакатимемо доволі ; Долі в полі спатимемо , Собі долі шукатимемо ! За білії руки панянок нам не водити От по тому гладенькому , ніби скло , помості … Нам , братця , нам , братця , вже нам не ходити Та до панів , до панів тих великих у гості : Нам , братця , нам , братця , під конем трощити Ворогів наших невірних проклятії кості … Або в морі На просторі Цареві служити , Славоньки собі шукати , Ворога губити , Та щоб наших було знати ! Гей , братця , гей , братця , то наша дорога , А не місце тепле в панського порога ! Кладовище .
Précédent Page 10 sur 18 Page 10 sur 18 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
