Passer le texte de l’article
По під гай зелененькій Паў снѣжок молоденькій , Там куноньки походили . Слѣдоньків наробили . Слѣдом матѣнонько , слѣдом За своєю донькою , Дай - же ѣй Боже де послѣдити , З собою до дому взяти . Вийди Марусенько вийди , Може ти є кривдонькою Возьмемо тя назад з собою . — Нема Марусеньки дома , Пішла спати в солому . А в якую ? — в ячмѣнную . — А в чию ? — в сусѣдную ! — Складаня . Згадка . Заспѣваю що минуло , Передвѣцкій згану чяс , Як весело колись було Як то сумно нинѣ в нас ! Святовида лиця ясні За Лабою Славлян чтиў , Купайловий танок красний Царинами вѣтром спѣў . — Гай ся на честь гарной Лади Пѣньом дѣвиць розлягаў , Мір в подяцѣ для Коляди Веселячись снопи клаў . — Над ярою Волтавою Суд Любушин мир даваў , Над Дѣнпром славотицьою Так Ярослав ся вславляу . По за бѣлими водами Бѣлий гнѣздо орел виў ; А рускими сторонами Звін вѣчовий гомотѣў . — Новгорода сила й слава Свѣтом цѣлим зголосла , Києва золота глава Під небеса ся звела . Слави дочка величана На свѣт цѣлий сияла Пѣснь Люмира пѣснь Бояна Голоснѣсше ѣй гула . — Нинѣ думка йде сумненько Темним лѣсом гомонит , За Дунай , за Днѣпр туженько Згадка журна лиш летит . По над Днѣстра берег крутий Гамор галичь розлягат — Там сум душу хапле лютий В безвѣсть гадка пропадат . — Городища де бували , Днесь могили ся звели , Богів храми де стояли Грехіт мохи поросли . — По за води по за тихі З Славоў гаразд пробуваў — Загудѣвши вихорь лихий И слѣди их позмѣтаў ! — Красна Ретра з Арконою Пилом вѣчним припали , Дѣти вѣрні з матерьою Десь в безвѣстьох изчезли … Де ворони ся злѣтают Колись славний стояў тин Тяжкі мраки днесь лягают Як на ногах татарин . Щастє гаразд з під могили Гомонем лиш залѣтат ; Як Славляне колись жили Журна думка лиш з гадат ; Из Русина щирой груди В побратимий летит край , Побратимі де сут люди По за Вому за Дунай . — Руслан Шашкєвичь . ПОГОНЯ . Чи то сокіл пташку жене ? Чи то буря хмару несе ? Чи люта џума летит ? Нѣ ! … то Козак конем садит ! . . Гуляй вороненькій гуляй Врага постигай ! Відобємо дѣвчиноньку Пана твоєго сестроньку . Як прилетишь поздоровит , И поплеще и промовит , Погодує тя рукою , Рученькою бѣленькою , И напоѣт тя водою Водонькою студенною , Гуляй , гуляй на всѣ сили ! Чрез болота , чрез могили , Чрез дуброви , через луки ! . . Потаньцюєм с Татарином ! Ненагрѣю - сь вражим сином Як попаду в мои руки Скоро блисну му шаблею Розільецця бѣс мазею ! — На ту правду забожиў - ся … А зогнувши - ся дугою До коника приложиў - ся Шпаркоў полетѣў стрѣлою . Анѣ єго не спиняє Рів анѣ могила Вѣтром их перелѣтає Якби мара го носила . Куда гонишь бѣсноватий ! . . Свѣт вже смерком почорнѣў , Сумненько пугач запѣў Нѣ там людей , нѣ там хати ! — Блуд ту свище , туман грає , В густі лѣси заведе ; Козак на се не зважає Гомонит си та й жене . Стануў - к земли припадає , Послухати де - дуднит , Знов на верх ся вихопляє Бистрим соколом летит . И счез стрѣлоў в густій мрацѣ Дудонь замоўчає , Може лѣг вже де в байрацѣ Тай воўк доѣдає . Де - сь поѣхаў ти козаче ? Темно тихо и страшненько , — Чясом лиш ворон закряче Закряче сумненько . — * * * Чи то вірли крильми бют - ся ? Чи зірки сияют ? Нѣ ! . . то Козак з врагом трут - ся Мечами блискают . Та вже Татар утомиў - ся , К земли сильно вдарен паў … Ще раз двиг - ся роз - яриў - ся И дѣвчинѣ необачній Головоньку з плеча зняў И кинуў - ся мов звѣрь лютий Козак сильний на врага , Грудь росколоў , щоб добути , Серце диве Татара . Завѣз сеятру до домоньку , Поховаў ю у садочку , Посадиў над неў руточку , А в головках калиноньку . Сам затужиў тай заплакаў Тай стаў - ся сумненьким , Тай затужиў тай заспѣваў Голосом михеньким : . . „ Якби я в сей сторононьцѣ Якби я безрідний жиў Батько ненька в могилоньцѣ Тай сестрицю враг вмертвиў . Ходѣм коню в чужиноньку Думочку думати , Ходѣм коню на Украйноньку Степами блукати . — Руслан Шашкєвичь . Два вѣночки .
Précédent Page 18 sur 33 Page 18 sur 33 Suivant Continuez à lire avec les traductions Créez un compte gratuit : 7 jours de Pro, puis 20 traductions de mots par jour ou une formule payante.
