Великий синій автобус
Read this article out loud
Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.
Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy
Sign in to keep this session in your reading history.
Ось зупинка. Я чекаю на автобус. Мене звати Олег. Мені потрібно їхати в центр міста до бабусі. Раптом я бачу великий синій автобус. Це номер п’ять. Це мій автобус. Він під’їжджає до зупинки повільно.
Двері відкриваються. Я заходжу всередину. В автобусі багато людей. Є діти, дорослі та люди похилого віку. Я купую квиток у водія. Квиток коштує десять гривень. Я сідаю біля вікна. Мені подобається дивитися на вулиці міста.
Автобус їде швидко. За вікном я бачу багато цікавих речей. Ось великий магазин іграшок. Там багато ляльок та машин. Потім ми проїжджаємо повз парк. У парку багато дерев. Люди гуляють і діти граються на майданчику.
Потім я бачу високі будинки. Вони зроблені зі скла та бетону. У центрі міста багато машин: білі, чорні, червоні. Всі вони кудись поспішають. Автобус зупиняється на кожній зупинці. Люди виходять і заходять. Це ритм великого міста.
