Skip the article text Tap any word to see its translation
IX . — Як думаєш , боярине ? — спитав нараз Бурунда Тугара Вовка , — що буде з нами ? — Всі погинемо , — відповів Тугар Вовк спокійно . — І я так думаю , — потвердив Бурунда . — І що найдужче мене лютить , так це те , що погинемо без бою , без слави , мов коти , кинені в ставок ! Боярин нічого не відповідав на це . Нові події звернули всіх увагу на себе . Тухольці , очевидно , не хотіли дожидати , аж поки вода на стільки прибуде , щоб спокійно витопити нужденні останки монголів . Їм квапно діялося доконати ворога . В лісі повище потоку їх молодці рубали грубі ялиці , загострювали їх з обох кінців , мов палі , прив'язували до обрубаних із гілля пнів важке каміння , щоб ті новомодні стіноломи плили попід водою , і , виждавши відповідну хвилю , коли серединою озера зробилася від водопаду прудка течія просто до монгольських становищ , почали долі потоком пускати ті пні . Зараз перший із них із страшною силою своїм гострим рогом ударив об одну купу , на якій стояли монголи . Загуркотіло під водою каміння , а натиснене зверху монгольськими ногами , зрушене зі свого становища , розсунулося . З голосним криком попадали монголи в воду . Два чи три з них напали в воді на зрадливу ялицю і вчепилися за неї . Течія хопила їх ураз із ялицею і понесла геть на широку воду , поки не попала на вир , який закрутив ялицею і поставив її сторчака . Монголи попадали в воду і вже більше не показувалися . А інші монголи , що їх так нечайно зіпхнуто з їх становища , метушилися на місці , толочили одні одних у воду , або просили в інших рятунку . Два чи три , очевидно добрі пливаки , пустилися вплав до берега , але й тут не минула їх смерть : кілька великих каменів , кинених із берега , зробили кінець їх плавбі . Тільки небагатьох прийняли товариші на сусідні становища . Але не довго й тут вони були безпечні . Тухольці , бачучи добру вдачу своєї першої проби , почали пускати таран за тараном . Та вже ті тарани не робили ніякої шкоди монголам : течія проносила їх повз монгольські становища . Тоді нову раду дала їм Мирослава : збивати по кілька таких пнів докупи , спускати такий пліт на ужві долі водопадом , а потім , притягнувши до берега , ставити на кожну по десять щонайсильніших і добре озброєних молодців , а двом довгими жердками кермувати плотину проти монгольських становищ . Живо готові були два такі плоти , спущені вниз водопадом , котрий тепер зробився на половину нижчий , ніж був при низькім стані води . Вже двадцять сміливих молодців стало на плотах і виплило до бою з монголами . Це був легкий , хоч і рішучий бій . Перша купа монголів , на яку вони вдарили , була майже безоружна , залякана , безсильна . Вони живо дрюками поспихали тих нещасних у воду , а тих , що опиралися , позшибали стрілами та списами . Жалібно заревли монголи на інших становищах , видячи неминучу загибіль . Бурунда , побачивши ворогів і таке їх войовання , аж зубами заскреготав і за зброю вхопився , але його гнів був даремний ; навіть затроєні стріли його туркоманів не могли досягнути смілих тухольців .
Back Page 95 of 100 Page 95 of 100 Next Keep reading with translations Create a free account: 7 days of Pro, then 20 word translations a day or a paid plan.