Skip the article text
X . Півень під мостом Лис і Бабай ішли дорогою , коли раптом Лис штовхнув Бабая і сказав ховатися під міст . Дорогою йшла курина родина , яка поверталася з суду . Попереду йшов старий Півень , і всі кури співали пісню про Комара . Коли Півень порівнявся з мостом , Лис вискочив , як блискавка , схопив його і втік із ним під міст . — Що ти зробив , Микито ? — злякався Бабай . — Цей Півень дружив із Ведмедем , і навіть цариця його любила ! — Не бійся , дядьку , краще поснідаймо , — сказав Лис . — На цього Півня я давно мав велику злість , бо колись він посміявся з мене . Одного разу я побачив Півня на вербі . Я вдав , що я монах , і сказав , що прийшов подбати про його душу . Півень засміявся і сказав , що я , мабуть , давно не їв . А я сказав , що він великий грішник , бо має дванадцять жінок . Я наказав йому злізти і покаятися . Півень злякався і зліз , а я його схопив . Півень сумно сказав , що його взяли співати в соборі . Він додав , що сьогодні до мене мали прийти священики , щоб дати й мені добру службу при церкві . Я так зрадів , що відкрив рота , а Півень пурхнув на гілку . Згори він сміявся з мене , бо я хотів стати паном . — Я все прощаю , навіть бійку і рани , але ганьбу не прощаю ніколи , — сказав Лис . Лис і Бабай з'їли Півня і пішли далі . — Ти кажеш , що Півень мав друзів при дворі , — сказав Лис . — Але і я маю такого друга . Це Мавпа Фрузя , лікарка в цариці . А ще вона дуже не любить Вовка . Колись ми з Вовком зайшли до хати Мавпи Фрузі . Я хвалив її красу і розум , і вона дала мені три тарілки м'яса . Потім до неї пішов Вовк . Він закричав , щоб дурна Мавпа дала йому обідати . Мавпа кинула йому в морду цеглину , а її діти побили його палицями . Відтоді Мавпа любить мене , а Вовка не любить . Так вони розмовляли , поки не прийшли до Львова , до царського двору . XI . Знову перед царем Лис гордо і весело вийшов на суд , а всі звірі дивилися на нього , ніби чекали грози . — Ах ти , вбивце , ти вбив Зайця ! — закричав цар . — Цапа , твого спільника , ми вже покарали , і те саме чекає й тебе ! Лис зблід , ніби вперше почув цю новину , заломив руки і заплакав . — Ой , яке горе ! — кричав він . — А де ж мій скарб ? Царю , я передав тобі з ними дорогі подарунки ! Там був діамант , який світить уночі , як місяць . А для цариці я поклав чарівне дзеркало . Мабуть , Цап убив Зайця , щоб забрати мої подарунки ! Цар похмуро мовчав , а цариця почала плакати , бо була дуже чутлива , особливо після доброї вечері . — Нехай вийдуть ті , хто каже про мене погане , і скажуть мені все в очі ! — закричав Лис . Тоді вийшов Вовк Неситий і сказав , що Лис бреше . Він розповів усім , що Лис зробив із його жінкою . Була зима , і Лис сидів біля ополонки та їв рибу . Він сказав Вовчиці просто опустити хвіст у воду . Вона повірила і довго сиділа на льоду , поки хвіст не примерз . Потім прибігли люди з палицями . Вовчиця ледве вирвалася , але пів хвоста залишила в льоду . — Це правда , — спокійно сказав Лис . — Але хіба я винен , що вона така жадібна і хотіла виловити всю рибу в ставку ? Усі звірі засміялися , а Вовк від злості аж гриз землю і розповів ще одну історію .
Back Page 7 of 8 Page 7 of 8 Next Keep reading with translations Create a free account: 7 days of Pro, then 20 word translations a day or a paid plan.
