Skip the article text
У криниці висіли два відра . Лис стрибнув в одне і опустився вниз , а вилізти не міг . Він сказав Вовчиці , що там повно риби , і покликав її у верхнє відро . Вовчиця поїхала вниз , а Лис поїхав угору . Потім люди витягли Вовчицю і дуже побили її . — Ох , Вовче , я дуже вдячний твоїй жінці , — сказав Лис . — Вона взяла на себе ті палиці , які мали дістатися мені , а спина в неї міцніша , ніж у мене . Звірі знову засміялися , а Вовк закричав , що досить слів і вони будуть битися зубами . — Добре , — сказав Лис . — У лайці ти сильніший , а в бою ми побачимо . — Досить ! — сказав цар . — Завтра вранці ви будете битися , і бій покаже , хто з вас правий . XII . Поєдинок Уранці Лис ще спав , коли хтось штовхнув його в плече . Це була Мавпа Фрузя . — Вставай , Микито , сьогодні ми побачимо , жити тобі чи загинути , — сказала вона . — Я всю ніч не спала і всім говорила про тебе добре . Вовк сильний , а ти маленький , але я знаю , як тобі допомогти . Фрузя плеснула в долоні , і прибігли інші мавпи . Вони помили Лиса й обстригли йому всю шерсть , тільки хвіст залишили пухнастим , а потім намастили Лиса олією . — Тепер Вовк не зможе тебе схопити , — сказала Фрузя . — Коли він кинеться на тебе , тікай , але не дуже швидко . А коли Вовк буде близько , вмочи хвіст у пісок і вдар його по очах . Потім вона сказала над Лисом дивні чарівні слова і відпустила його на бій . Цар побачив обстриженого Лиса , засміявся і сказав , що він справді хитрий звір . На місце бою прийшли всі звірі , і Вовк вийшов , як чорна хмара . Його очі блищали , а зуби скреготали . Цар дав знак , і заграли труби . Вовк першим кинувся на Лиса , а Лис побіг . Коли Вовк був зовсім близько , Лис ударив його хвостом із піском по очах . Вовк зупинився і почав терти очі . Але потім він кинувся вперед і схопив Лиса за ногу . — Ось тепер ти за все заплатиш ! — гарчав Вовк . Лис почав просити , щоб дядько змилувався . Він обіцяв наловити Вовкові гусей і риби . Але Вовк гарчав , що Лис завжди бреше . Поки Лис просив , він уже придумав нову хитрість . Він ніби молився , а сам засунув задню лапу Вовкові під живіт і раптом сильно вщипнув його . Вовк заревів і відкрив пащу , Лис вирвав ногу , скочив на Вовка і схопив його за горло . Вовк тільки слабо гарчав . — Досить , цього разу переміг Лис ! — крикнув Лев . Лис одразу відпустив Вовка і сказав , що хотів тільки захистити свою честь , а смерті Вовка не хоче . Усі звірі закричали від радості , а Мавпа Фрузя принесла лавровий вінок . Навіть ті , хто вчора хотів з'їсти Лиса , тепер кричали йому славу . Лис став на коліна перед троном . — Встань , Микито , бо ти захистив свою честь , і я прощаю тобі все , що було , — сказав цар . — Віднині ти будеш моїм канцлером , ось тобі печатка , і що ти порадиш , те я накажу . Лис подякував цареві . Він тільки попросив відпустити його на кілька днів додому , до жінки й дітей . — Іди , мій друже , і повертайся разом із ними , — сказав цар . Тут і кінець нашої казки .
Back Page 8 of 8 Page 8 of 8 Next Keep reading with translations Create a free account: 7 days of Pro, then 20 word translations a day or a paid plan.
