Skip the article text
Скоро з ним почало діятися щось дивне . У церкві йому здалося , що ангели й святі на іконах співають разом із дяком . Потім над лісом він побачив святу П’ятницю в срібному одязі , яка ніби кликала його . А одного вечора він прийшов додому з косою й почав косити кропиву біля двору . — Що ви робите , тату ? — гукнув Карпо . — Хіба ти не бачиш , скільки тут чортів наросло ? А он чорти їдуть верхи на свинях ! — відповів батько . Ніхто вже не сміявся , а Мотря побігла по бабу Палажку , бо та на селі була знахаркою . Палажка довго шепотіла над мискою з водою дивні слова , а потім дала Кайдашеві напитися . Він ходив до попа й сповідався і на якийсь час перестав пити , але потім почав знову . Тепер до нього приходив уночі давній знайомий чумак , з яким він колись парубком їздив до Криму . Чумак ніби кликав його до шинку , а сам водив цілу ніч по лісах і полях . Одного разу Кайдаш прокинувся аж у Богуславському лісі й ледве знайшов дорогу додому . — Це моя смерть ходить за мною , — казав він . — Добра смерть , коли ви не перестаєте пити , — відповів Лаврін . Через тиждень той чумак знову повів Кайдаша на греблю біля млина . Уранці мірошник знайшов старого у воді . Три дні Кайдаш лежав під вербою , накритий старою свитою , поки приїхав становий і дозволив його поховати . — Постив батько дванадцять п’ятниць , щоб не потонути , а таки втопився , — сказав Карпо . — І нащо було мучити себе ціле життя ? IX . Курка , горщики й око Після похорону брати почали ділити батьків город : поміряли його довгою ліщиною й забили на межі кілки . Але тут із хати вибігла Мотря , зняла свій пояс і почала міряти город сама . — Ой , лишенько , Лаврінова половина більша на два пояси , це вам , мабуть , свекруха допомагала міряти ! — закричала вона . Тоді поясом поміряла свекруха , і половини вийшли однакові . — Ти собі міряєш , то пояс тягнеш , а чужому міряєш , то пояс згинаєш ! — сказала вона Мотрі . Пішли до волості . Волость віддала батькове добро Лаврінові й матері , бо Карпо свою частку вже взяв . Мотря мало не луснула від злості . Одного вечора на горищі над сінями закричали кури , і Лаврін виліз на драбину зі світлом . Там він побачив Мотрю з куркою в руках . — Чого ти лазиш по нашому горищі ? — Моя чорна курка давно несеться на вашому горищі , тож я збираю свої яйця ! Курка злетіла й погасила світло , а Мотря почала злазити й наступила Лаврінові п’ятою просто в зуби . Лаврін відсунув драбину , і Мотря повисла на стіні , як павук на павутині . Однією рукою вона трималася за балку , другою тримала курку , а за пазухою в неї були яйця . — Ой , упаду , рятуйте ! — кричала вона . Карпо прибіг і підставив драбину , і Мотря злізла та втекла до себе , витираючи з пазухи яєчню . Наступного дня Мотрин хлопчик напився води Мелашчиним кухлем . У сінях стояли дві діжки з водою , одна Мотрина , друга Мелашчина . Кожна молодиця носила собі воду з криниці окремо . Хлопчик випустив кухоль , і той розбився . Свекруха , недовго думавши , схопила Мотрин кухоль і теж розбила його об землю . Мотря вбігла до Лаврінової хати й розбила горщик , а свекруха вбігла до Мотриної хати й розбила макітру . За хвилину всі вже бігали з кочергами й рогачами . Горщики сипалися з полиць , як яблука з яблуні . — Ти злодійка , ти наші яйця вкрала ! — кричала свекруха й тицьнула Мотрі дулю .
Back Page 8 of 10 Page 8 of 10 Next Keep reading with translations Create a free account: 7 days of Pro, then 20 word translations a day or a paid plan.
