Skip the article text
— Як то так ? — А так . Вона у мене дуже амбітна . То я хочу троха зігнути , надломати її амбіцію . — Але , може , пані справді нездорові ? — закинув Шварц . — Не вірте їй ! Ані слова не вірте ! Всі жінки комедіантки . Нездорова ! Не бійтеся , щоб зробити чоловікові якусь пакість , якусь прикрість , на се у неї завсіди знайдеться і сила , і постанова , і концепт . Але зробити щось приємного — ох , ні , вона нездорова . — Ну , здається , ви з супружого життя винесли досить нерожеву філософію , — завважав Шнадельський . — Пане ! — мовив Стальський , розвалюючися на кріслі і закурюючи цигаро . — Маю того життя і тої філософії от поти ! І якби хто нині увільнив мене від сеї - от окраси родинного огнища , — він кивнув головою в бік тих дверей , якими вийшла Регіна , — то я вважав би його найбільшим своїм добродієм . — Ну , жартуйте здорові ! — мовив Шварц . — Пане , мені не до жартів ! — мовив поважно Стальський . — Попробували б ви пожити з нею десять літ так , як я , тоді могли б говорити в тій справі . Знаєте , я вже надіявся , що нарешті доля увільнить мене … В тій хвилі його промову перервав дивний шум і гармидер , що доходив знадвору . Вже від доброї чверті години здалека доносився глухий гуркіт , мов торохтіння далекого грому , але присутні , заняті тим , що діялось у покою , не звертали на нього уваги . Та ось гуркіт залунав десь поблизу , затріщав , немов валився якийсь дерев'яний будинок або сипалось каміння з горища , і рівночасно залупотіли кроки по вулиці , почулися різкі крики : — Тримай ! Лапай ! Усі схопилися з місць . — Що се ? Що там діється ? Валиться щось ? Біжуть за кимсь . Чи злодій ? Чи розбій який ? Гармидер зближався чимраз ближче . Торохтіння замовкло , а за хвилю різким гуркотом обізвалося ось тут десь недалеко , мов за стіною . Шварц і Шнадельський скочили до своїх загорток . — Пробі , що се таке ? Чи не горить де ? — Тримай ! Лапай ! — залунали скажені крики на вулиці , і , мов буря , пролопотіла попід вікнами масова погоня . Шварц і Шнадельський уже були одягнені і , попрощавшися зі Стальським , вискочили за браму і щезли в пітьмі . Гармидер віддалився так само швидко , як набіг . Стальський добру хвилю наслухував іще край вікна , потім вернув до стола , налив собі чарку горілки і випив , налив другу і випив , думав щось , усміхався сам до себе , а потім налив іще одну чарку і випив . XLVI А Шварц і Шнадельський тимчасом поспішали за чорною купою людей , що бігла наздогін дивовижного тарабанщика . Вони не бігли і для того лишилися ззаду . Цікаві були дізнатися , що сталося властиво , але ніхто з тих , кого стрічали на вулиці , не вмів їм сказати нічого певного . Се були такі , що , втомлені біганиною , ставали , щоб перевести дух , або вертали додому , переконавшися , що небезпеки ніякої нема . Одні говорили , що се якийсь божевільний відкись вирвався , другі , що то гонять якогось убійцю ; один п'яний сторож , що серед бігу повалився в сніг і не міг порядно встати на ноги , говорив охаючи , що то злий дух страшить по місті і заповідає конець світа . Тілько на кінці погоні , коли Шварц і Шнадельський дійшли під костел і там застали всю купу , зібрану довкола Барана , вони довідалися всього докладно від поліціянтів . Коли Барана понесли геть , вони позакурювали цигара і , обтулюючися загортками , рушили й собі ж . Площа ще де - де лунала від кроків людей , що спішили хто додому , а хто знов до шинку кінчити забаву , перервану несподіваною пригодою . Шварц і Шнадельський ішли звільна , простуючи до ринку .
Back Page 123 of 188 Page 123 of 188 Next Keep reading with translations Create a free account: 7 days of Pro, then 20 word translations a day or a paid plan.
