Skip the article text
VI Тілько один візит був неподібний до інших — візит у бурмістра . Бурмістр був лікар , жид , але горячий польський патріот , один із видніших діячів так званого асиміляційного напряму . Він був одним із немногих галицьких жидів , що брали участь у польськім повстанню 1863 року , і то не з метою — зробити гешефт на повстанню . Се здобуло йому велику повагу серед поляків . Як звісно , в 60 - их і 70 - их роках настала в Галичині така пора , коли факт участі в повстанню був для чоловіка найбільшою рекомендацією для всяких автономічних урядів , для дохідних посад і гонорів ; бувші повстанці скрізь поробилися послами , директорами банків і кас « народових » , маршалками , а бодай , секретарями рад повітових , бурмістрами і головами найрізніших патріотичних організацій . Для них були отворені всі доми , доступні всі інстанції , щедрі всі фінансові інституції , ласкаві всі уряди . Їх слово було святе , їх діяльність безконтрольна , їх ім'я , мов сталевим щитом , окружене було з усіх боків словом « poczciwy » . Скілько лиха і деморалізації внесли ті патріоти в наше публічне життя , се колись вияснить історія ; треба було довгих десятків літ , щоб назріли овочі їх діяльності , щоб виявилися очам довго туманеної суспільності і довели до того , що авреол їх героїзму звільна на наших очах починає гаснути . Пан Рессельберг також був кілька літ послом з титулу своєї « боротьби за вітчину » , належав у соймі до бюджетової комісії , і хоч не полишив по собі слідів у історії нашої автономії , то проте , вернувши до домашніх пенатів , тішився великою повагою . Хоч лікар із нього був неособливий , то проте він мав розум , оженившися богато , і , як один із перших богачів міста , ввійшов до міської ради , а швидко потім був вибраний бурмістром . Звільна , зручно він заінавгурував у місті ту жидівську господарку , що з часом зробилася типовою для більших галицьких міст , ту господарку , що витворює в місті кліки всемогучих жидів — пропінаторів , ліверантів і інших п'явок , прикрашує місто блиском зверхньої культури , запроваджує тротуари , газ , омнібуси , закладає парки і прогульки , але в заміну за ті добродійства немилосердно висисає міську людність , випорожнює каси , вимітає грошеві засоби , пустошить ліси і розпродує комунальні землі . Такі патріоти , як Рессельберг , — то найліпша покришка для господарки таких клік , особливо тоді , коли вони особисто незаплямлені , а надто мають і вміють піддержувати добрі зносини з усіми впливовими християнами в місті і в околиці . Рессельберг , справді , тішився у всіх необмеженим довір'ям ; як урядники , так і дідичі вважали його чоловіком незвичайно розумним , здібним , заслуженим і безумовно чесним . Правда , він не жалував кошту , щоб піддержати свою репутацію , любив приймати і добре приймати у себе гонораціорів , не щадив їди , а його пивниця славилася найліпшими винами . « Рессельберг хоч жид , але порядний чоловік » , — говорили про нього позаочі , а деякі додавали побожно : « О , дай нам Боже таких жидів якнайбільше ! » . Рафалович не мав великої охоти робити візиту сьому жидові - патріотові , але з усіх боків йому говорено , що випадає піти , — і він пішов . Рессельберг приняв його дуже радо , представив його своїм дочкам , паннам 20 і 25 літ , убраним досить попросту , але зараженим великопанськими манерами , і швидко в салоні , обвішанім дзеркалами і обставленім цвітами , почалася досить оживлена розмова . Рафалович закинув якось при нагоді , що всі вулиці в місті поназивані іменами польських королів , гетьманів та патріотів , котрі тут ніколи не бували і нічим із сею місцевістю не зв'язані , а ані однісінька назва , ані один напис не нагадує , що се місто лежить на Русі і має якусь руську минувшину . Рессельберг підняв голову , мов кінь , котрого заторгано вудилами . — Пане меценас , я чую себе поляком і працюю для польської ідеї .
Back Page 13 of 188 Page 13 of 188 Next 