Людина, а не ярлик

Read this article out loud

Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.

Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy

Sign in to keep this session in your reading history.

Людина, а не ярлик

Національна комісія зі стандартів державної мови 1 жовтня 2026 року рішенням № 279 затвердила стандарт «Термінологія безбар'єрності». У самому документі зазначено, що він чинний із 2 жовтня 2026 року, а повідомлення про затвердження комісія оприлюднила на своєму сайті 5 жовтня. Стандарт застосовують у всіх сферах суспільного життя, визначених у законодавстві. Пояснення, чому одні формулювання рекомендовано замість інших, наведено в післямові.

Післямова називає чотири принципи, на які спирається вибір: точність, нейтральність, недискримінацію та повагу до людської гідності. За принципом точності, наприклад, варто розрізняти «людину з інвалідністю» і «людину з порушенням функціювання», бо ці поняття не тотожні. Принцип нейтральності пояснює, чому замість «неблагополучна сім'я» рекомендовано писати «сім'я, яка перебуває у складних життєвих обставинах».

Перша закономірність стосується будови назви. Замість одного слова, яке зводить людину до однієї ознаки, стандарт пропонує словосполучення з головним словом «людина». Так, рекомендовано вживати «людина з інвалідністю» замість «інвалід»: ознака стоїть після прийменника й перестає бути назвою самої людини.