Read this article out loud
Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.
Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy
Sign in to keep this session in your reading history.
Від повідомлення подрузі до офіційної скарги
Увечері Ірина Савчук написала подрузі в месенджері: «Уявляєш, замовляю каву українською, а офіціант каже, що українською мене обслуговувати не буде. Я в шоці!» Подруга відповіла, що так залишати не можна, і порадила, щоб Ірина написала мовному омбудсменові. Ірина спитала, чи справді є сенс скаржитися через одну чашку кави.
Відповідь вона почала шукати в законі. Стаття 30 Закону «Про забезпечення функціонування української мови як державної» встановлює, що мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова. Там само зазначено, що на прохання клієнта його персональне обслуговування може відбуватися й іншою мовою, прийнятною для сторін. А Закон «Про захист прав споживачів», як нагадує офіс Уповноваженого, гарантує споживачеві право на необхідну, доступну, достовірну й своєчасну інформацію державною мовою про продукцію.
Потім Ірина відкрила рекомендації на сайті Уповноваженого із захисту державної мови. Там радять спершу звернутися до самого закладу: до відповідальних осіб безпосередньо, через гарячу лінію, електронну пошту чи інші канали.