Архітектура порогу: Прітцкерівська премія Рікена Ямамото

Read this article out loud

Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.

Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy

Sign in to keep this session in your reading history.

Архітектура порогу: Прітцкерівська премія Рікена Ямамото

5 березня 2024 року організатори оголосили, що лауреатом Прітцкерівської премії, яку, за їхніми словами, у світі вважають найвищою відзнакою в архітектурі, є японський архітектор Рікен Ямамото. Він п'ятдесят третій лауреат і дев'ятий з Японії. Ямамото народився 1945 року в Пекіні, а невдовзі після закінчення Другої світової війни переїхав до Йокогами.

Біографія на сайті премії розповідає й про його дитинство. Ямамото жив у будинку, де спереду була аптека його матері, а позаду житлові кімнати. Архітектор згадував, що з одного боку поріг був для родини, а з другого для громади, і сам він сидів посередині. Пізніше, подорожуючи Середземномор'ям, Латинською Америкою та Азією, він дійшов висновку, що поріг між публічним і приватним простором є універсальним.

Журі пише, що Ямамото розмиває межі між громадським і приватним вимірами архітектури й множить нагоди для спонтанних зустрічей, а для нього будівля «має громадську функцію навіть тоді, коли вона приватна» (тут і далі цитати в перекладі).