Чи варто музеям віддавати зображення своїх колекцій

Read this article out loud

Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.

Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy

Sign in to keep this session in your reading history.

Чи варто музеям віддавати зображення своїх колекцій

У лютому 2020 року Смітсонівський інститут запустив програму Smithsonian Open Access і відкрив 2,8 мільйона цифрових об'єктів зі своїх колекцій. Станом на жовтень 2026 року сайт програми вказує вже понад 5,2 мільйона двовимірних і тривимірних цифрових об'єктів, а мільйони зображень, за його словами, можна завантажувати, поширювати й використовувати повторно, не питаючи дозволу. Ідеться не лише про зображення: програма може охоплювати тексти, звукозаписи, дослідницькі набори даних, 3D-моделі та дані про колекції.

Такі файли інститут передає в суспільне надбання з позначкою Creative Commons Zero (CC0). Це означає, що їх можна використати з будь-якою метою, зокрема комерційною, безкоштовно й без дозволу інституту. Навіть посилатися на джерело не обов'язково, хоча інститут радить указувати назву, автора, джерело, ліцензію та адресу в мережі. Письмових підтверджень чи ліцензійних угод на відкриті файли інститут більше не видає.

Свою відкритість Смітсонівський інститут пояснює місією, яку має від заснування в 1846 році: