Світлана Алексієвич: світ як хор голосів

Read this article out loud

Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.

Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy

Sign in to keep this session in your reading history.

Світлана Алексієвич: світ як хор голосів

Світлана Алексієвич народилася 31 травня 1948 року в Івано-Франківську. Біографічна довідка на сайті Нобелівської премії, складена на час присудження премії 2015 року, повідомляє, що її батько був білорусом, а мати українкою. Після демобілізації батька родина повернулася до Білорусі, де обоє батьків працювали вчителями. Сама Алексієвич спершу була кореспонденткою місцевої газети в Наровлі, 1967 року вступила на факультет журналістики Мінського університету, а згодом стала кореспонденткою літературного журналу «Неман» і очолила в ньому відділ документальної прози.

Вибір жанру, за тією самою довідкою, вирішальною мірою визначив білоруський письменник Алесь Адамович, співавтор книжок «Я з вогненного села» та «Блокадна книга». Він називав свій жанр «колективним романом», «романом-ораторією» й «епічним хором», а Алексієвич, сказано там, завжди вважала його головним учителем. В одному з інтерв'ю, наведених на сайті Нобелівської премії, вона сказала: «Так я чую і бачу світ: як хор окремих голосів і колаж щоденних подробиць».