Read this article out loud
Start the microphone and read at your own pace. Words light up as you go, and nothing stops you when one comes out wrong.
Your audio never reaches MovaReader: your browser is what recognises it. Privacy Policy
Sign in to keep this session in your reading history.
Куренівка, 13 березня 1961 року
У понеділок 13 березня 1961 року, приблизно з пів на дев'яту до дев'ятої ранку, з Бабиного Яру в Києві зійшла пульпа, тобто суміш води з піском і землею. Близько 650 тисяч кубометрів цієї маси накрило житловий масив Куренівка, виробничі приміщення та трамвайне депо імені Красіна. У статті 2012 року історик Віктор Крупина з Інституту історії України описує, як восьми-десятиметровий потік рухався зі швидкістю 3-5 метрів за секунду й за півгодини вкрив понад 30 гектарів.
Чому в такому місці взагалі намивали землю? Це питання не оминути, бо, за словами автора, з вересня 1941 до жовтня 1943 року тут розстріляли майже сто тисяч людей, переважно євреїв. Відповідь у документах суха. 1950 року треба було кудись подіти невиробничі земляні породи з кар'єрів Петровських цегельних заводів. Розглядали заплаву Дніпра й відроги яру. Міністерство схилилося до яру, міська влада підтримала, а в аргументах обох сторін, зауважує історик, були суто господарські розрахунки, а пам'ять про вбитих тут, додає він, відверто ігнорували.