Skip the article text
Колеги , суперечки про закінчення в нашій редакції варто розв'язувати за першоджерелом . Національна комісія зі стандартів державної мови затвердила « Український правопис » як стандарт державної мови рішенням № 47 від 1 березня 2026 року . Чинності рішення набрало 28 березня 2026 року , після того як Кабінет Міністрів постановою № 398 визнав такою , що втратила чинність , постанову № 437 від 22 травня 2019 року . Тепер ми звіряємося з текстом стандарту , а він у низці випадків визнає нормативними обидві форми . Почнімо з давального відмінка . За параграфом 83 багато іменників чоловічого роду мають закінчення - ові , - еві , - єві , але набувають і закінчення - у , - ю : директорові й директору , майстрові й майстру , Петрові й Петру . Стандарт подає обидві форми як нормативні , тож жодну з них не варто виправляти як помилку . Питання виникає тоді , коли кілька таких іменників стоять поруч . Щоб уникнути одноманітних закінчень , стандарт вимагає спочатку вжити - ові , а тоді - у , і наводить зразки « Леонідові Миколайовичу Куценку » та « панові капітану » . Тож у вітальній адресі ми будуємо ланцюжок саме в такому порядку , а не повторюємо те саме закінчення тричі поспіль . У родовому відмінку параграф 82 пов'язує вибір між - а та - у зі значенням слова . Примітка до цього параграфа розрізняє телефона як апарат і телефону як вид зв'язку , терміна як слово і терміну як строк , папера як документ і паперу як матеріал . Тут форми не взаємозамінні . У довідці про ремонт телефона йдеться про пристрій , у словниковій статті про походження терміна йдеться про слово , а в договорі , де мова про кінець терміну , потрібне закінчення - у . Буває й так , що значення не змінюється , а форми рівноправні : для назв міст на зразок Лондону й Лондона , Парижу й Парижа стандарт прямо допускає варіантне закінчення - а . Окремої уваги потребують іменники третьої відміни . У родовому відмінку вони мають закінчення - і : гідності , незалежності , любові , осені . Проте примітка 1 до параграфа 95 дозволяє як варіант закінчення - и для іменників на - ть після приголосного , а також для слів кров , любов , осінь , сіль : гідности , незалежности , крови , любови , осени . Обидві форми нормативні , тому в нашій редакції ми обираємо одну з них на весь текст . Якщо в одному абзаці стоїть незалежності , а в сусідньому незалежности , читач бачить випадковість , а не свідомий вибір . Отже , прошу не виправляти « майстру » на « майстрові » лише за звичкою і не вважати форму « осени » помилковою . Перш ніж правити , з'ясуймо три речі : чи змінює закінчення значення слова , як звучить ланцюжок сусідніх форм і чи послідовний текст від першого до останнього речення . Яку форму ви оберете для речення про зламаний апарат : телефона чи телефону ? Як ви розташуєте закінчення - ові та - у в рядку адресата , де поруч стоять ім'я , по батькові й прізвище ?
Keep reading with translations Create a free account: 7 days of Pro, then 20 word translations a day or a paid plan.
