Коли ch перестала бути літерою
У 1994 році академії змінили порядок словника, а у 2010 ch і ll перестали бути літерами. Хто вирішує, як пишеться іспанська, і звідки взявся знак над ñ. Читання рівня C1.
Cuando la ch dejó de ser una letra
Читання для практики
Читайте безкоштовно. Створіть акаунт, щоб перекладати слова, зберігати прогрес і тренуватися.
Стаття про два рішення, які вивели ch і ll з іспанської абетки: зміну алфавітного порядку 1994 року та перекласифікацію в диграфи 2010 року. Текст пояснює, що норми узгоджують понад двадцять академій, згадує пропозицію Гарсіа Маркеса в Сакатекасі й розповідає про середньовічне походження знака над ñ. Наприкінці автор звертається із запитаннями до читача.
En 1994, las academias de la lengua acordaron que las palabras con ch y ll se ordenaran dentro de la c y de la l. La decisión no tocaba la pronunciación: pedía que los diccionarios siguieran el alfabeto latino universal, tal como reclamaban varios organismos internacionales.
Dieciséis años después, la Ortografía de 2010 fue más lejos y dejó de considerar letras la ch y la ll: pasaron a ser dígrafos, es decir, combinaciones de dos signos que representan un solo sonido. Fue entonces cuando el abecedario español quedó fijado en veintisiete letras.
Cabe recordar que estas decisiones no las toma una sola institución. Las normas se acuerdan entre más de veinte academias de España, América, Filipinas y Guinea Ecuatorial, y se procura que cada novedad cuente con el respaldo de todas. No basta con que una academia lo proponga: hace falta que la propuesta se debata entre todas, aunque el acuerdo final no siempre sea unánime.
La misma Ortografía estableció que «guion» se escribiera sin tilde, porque se considera monosílabo, y suprimió la opción de acentuarlo que admitía la edición de 1999. Resulta llamativo que la discusión sobre la tilde de «sólo» haya durado décadas y que la norma haya cambiado más de una vez.
El cambio de 1994 debió de sorprender a más de un maestro, pero no obligaba a nadie a escribir de otro modo: alteraba el orden del diccionario, no la escritura de las palabras.
No todas las propuestas prosperan. En 1997, en el Congreso de la Lengua celebrado en Zacatecas, Gabriel García Márquez pidió que se jubilara la ortografía; propuso que se enterraran las «haches rupestres» y que se firmara un tratado de límites entre la ge y la jota. Ninguna de esas ideas llegó a la norma, aunque la propuesta se discutió mucho a los dos lados del Atlántico.
Un detalle que casi nadie recuerda: la tilde de la ñ nació como una n pequeña que los copistas medievales escribían encima de otra para no repetir la letra y ahorrar pergamino.
¿Y usted? ¿Aprendió la ch como una letra o como dos? ¿Le parece razonable que un dígrafo pierda su sitio en el abecedario, o preferiría que las academias no tocaran lo que ya se enseñó en la escuela? Si dependiera de usted, ¿qué palabra escribiría de otra manera?
Про статтю
Що вивчите
Subjuntivo в нормативному регістрі та в підрядних додаткових, узгодження часів («acordaron que se ordenaran»), безособові оцінки («no basta con que», «resulta llamativo que»), відтінки модальності («cabe recordar», «debió de»), розщеплені речення з «lo que» та винесення додатка з повтором займенника.
Стаття про два рішення, які вивели ch і ll з іспанської абетки: зміну алфавітного порядку 1994 року та перекласифікацію в диграфи 2010 року. Текст пояснює, що норми узгоджують понад двадцять академій, згадує пропозицію Гарсіа Маркеса в Сакатекасі й розповідає про середньовічне походження знака над ñ. Наприкінці автор звертається із запитаннями до читача.
Після читання
Навчальний блок статті
Фрази, слова, граматика й коротка практика саме з цього тексту.
Фрази для тренажера
Додавайте корисні фрази в SRS або позначайте уже знайомими.
Cabe recordar que
новаварто нагадати, що
«Cabe + інфінітив» - безособовий зворот зі значенням «доречно, є підстави». Дієслово «caber» тут не означає «вміщатися».
Один із найтиповіших зачинів абзацу в академічному й публіцистичному тексті: cabe señalar, cabe preguntarse, cabe destacar.
pasar de largo
новапройти повз, минути
Проминути щось, не зупиняючись. Уживається і в прямому значенні (пройти повз двері), і в переносному (не звернути уваги на тему).
Дуже живий зворот: «pasó de largo sin saludar».
fue más lejos
новапішов ще далі
«Ir más lejos» у переносному значенні: зробити рішучіший крок, ніж попередній.
Зручний місток між двома етапами реформи, рішення чи аргументу.
más de un maestro
новачимало вчителів
«Más de uno» означає «чимало», хоч і стоїть в однині. Форма однини зберігається і в дієслові: «más de uno se sorprendió».
Стриманий спосіб сказати «багато», не називаючи числа.
a los dos lados del Atlántico
новапо обидва боки Атлантики
Звична локуція про два береги океану; у текстах про іспанську мову вона вказує на Іспанію та Америку.
Постійно трапляється в текстах про мову, музику й політику іспаномовних країн.
Важливі слова
Лексика, яка тримає тему шкільного дня.
Абетка
abecedario
абетка
Слово складене з назв перших літер: a, be, ce, de. Синонім «alfabeto» походить від грецьких alfa і beta.
«Abecedario» звучить шкільніше й тепліше, «alfabeto» - технічніше; обидва правильні.
Знак наголосу
tilde
наголос (знак)
Іспанською сам графічний знак називають «tilde», а «acento» - це передусім наголос як явище, хоча «acento gráfico» теж уживають як синонім до «tilde». Тим самим словом називають і хвильку над ñ.
Щоб попросити виправити текст, потрібне саме «tilde»: «te falta una tilde».
Диграфи
dígrafos
диграфи
Дві літери, що передають один звук. В іспанській це ch, ll, rr, qu і gu перед e та i.
Термін пояснює, чому словник ставить «chico» всередині c, а не в окремому розділі.
Переписувачі
copistas
переписувачі, копіїсти
Ті, хто вручну переписував книжки до появи друку. Це іменник спільного роду: кажуть і «el copista», і «la copista», не змінюючи саме слово.
Належить до групи іменників на -ista, де рід визначає артикль: el copista, la copista.
Підтримка
respaldo
підтримка, схвалення
Буквально «спинка стільця»; у переносному значенні - підтримка, на яку хтось спирається. Дієслово - «respaldar».
Ключове слово формальних текстів: «contar con el respaldo de» означає «мати підтримку».
Граматика в контексті
Конструкції з тексту, які варто помітити після читання.
Узгодження часів у підрядному
acordaron que las palabras con ch y ll se ordenaran
ухвалили, щоб слова впорядковували
Головне дієслово стоїть у минулому («acordaron»), тому підрядне бере imperfecto de subjuntivo («se ordenaran»), а не presente. Це правило узгодження часів.
У формальному регістрі тут очікують imperfecto, хоча «acordaron que se ordenen» теж можливе, якщо правило подають як чинне сьогодні.
Безособова оцінка: bastar, hacer falta
No basta con que una academia lo proponga
замало, щоб одна академія це запропонувала
«Bastar con que» і «hacer falta que» - безособові звороти оцінки, після них завжди йде subjuntivo. Займенник «lo» замінює цілу попередню ідею.
Пара «no basta con que..., hace falta que...» - готовий каркас аргументу.
Resultar + прикметник + que
Resulta llamativo que la discusión sobre la tilde de «sólo» haya durado décadas
показово, що дискусія тривала десятиліттями
«Resultar + оцінний прикметник» вводить оцінку і вимагає subjuntivo, але з прикметниками впевненості («resulta evidente que...») зберігається indicativo. Оскільки йдеться про завершену дію з наслідком у теперішньому, тут стоїть pretérito perfecto de subjuntivo «haya durado».
М'якша й вишуканіша альтернатива до «es sorprendente que».
Розщеплене речення з «lo que»
lo que cambió no fue la lengua, sino la manera de ordenarla
змінилася не мова, а спосіб її впорядкування
Конструкція «lo que + дієслово + ser + …» виносить наголос на одну частину речення. Разом із парою «no…, sino…» вона одночасно заперечує хибне і стверджує правильне.
Основний інструмент для виправлення чужого твердження в аргументативному тексті.
«Deber de» - припущення
debió de sorprender
мабуть, здивувала
«Deber de + інфінітив» виражає здогад, а «deber + інфінітив» - обов'язок. Тут прийменник «de» перетворює твердження на обережне припущення.
Одна маленька частка відрізняє «напевно здивувала» від «мусила здивувати».
Винесення додатка наперед
estas decisiones no las toma una sola institución
ці рішення ухвалює не одна установа
Прямий додаток винесено на початок речення, і тоді іспанська обов'язково повторює його займенником «las». Без цього «las» речення було б неправильним.
Так починають абзац із теми, про яку вже йшлося, і одразу дають нову інформацію в кінці.
Коментарі
Увійдіть, щоб залишити коментар
УвійтиПоки що немає коментарів. Будьте першим!
