Перейти до основного вмісту

Остання фраза Ласарільйо з Тормеса

Критичне есе рівня C1 про анонімний роман 1554 року: книжка є листом, написаним на власний захист, а її переможна остання фраза - пастка для читача.

La última frase del Lazarillo de Tormes

Читання для практики

Читайте безкоштовно. Створіть акаунт, щоб перекладати слова, зберігати прогрес і тренуватися.

Критичне прочитання анонімного роману Ласарільйо з Тормеса, надрукованого 1554 року. Спершу есе подає факти: невідомий автор, інквізиційна заборона й пізніша цензурована версія, пролог і сім розділів дуже різної довжини, а також лист до Vuestra Merced, який попросив Ласаро пояснити el caso. Далі автор доводить, що ця автобіографія є радше захисною промовою, ніж спогадом, простежує шлях Ласаро від сліпого до священника і голодного шляхтича й тлумачить фінальну заяву про перебування на вершині всякого щастя як іронію, якої сам оповідач не помічає. П’ятнадцять карток опрацьовують критичний регістр і лексику доби, а завершують текст три запитання.

Рівень: C1Тема: Регістр літературної критики: теперішній час для подій твору проти минулого для видавничих фактів, приписування тлумачення через la crítica suele, заперечення через podría objetarse, риторичне запитання як аргумент, de ahí que з умовним способом і наголошене qué у no tiene qué comer.
Створити безкоштовний акаунт
La vida de Lazarillo de Tormes y de sus fortunas y adversidades se imprimió en 1554, y sus primeras ediciones conservadas salieron de talleres de ciudades distintas. Nadie ha logrado identificar con certeza a su autor. Conviene recordar que el anonimato pudo no ser un capricho: el libro trata con dureza al clero, y la Inquisición acabó incluyéndolo en el Índice de libros prohibidos; años más tarde circuló una versión censurada.

El texto se presenta como una carta. Un prólogo y siete tratados de extensión muy desigual componen la respuesta de Lázaro a un destinatario al que solo llama Vuestra Merced y que le ha pedido que le explique «el caso». Esa palabra vaga gobierna la novela entera: la crítica suele entender que el caso es el rumor que corre por Toledo sobre la mujer de Lázaro y el arcipreste al que ella sirve.

De ahí que la autobiografía no sea un ejercicio de memoria, sino una defensa. Lázaro no recuerda: alega. Cuenta que sirve a un ciego que le golpea la cabeza contra el toro de piedra del puente de Salamanca, a un clérigo que guarda el pan bajo llave y a un escudero venido de Castilla la Vieja que, ya en Toledo, no tiene qué comer y al que, en una inversión magnífica, termina alimentando el propio criado. Los tres amos enseñan lo mismo por vías distintas: el hambre educa más deprisa que la doctrina.

Y entonces llega el final. Lázaro, ya pregonero de Toledo, se declara «en la cumbre de toda buena fortuna». ¿Quién juzga aquí a quién? El narrador cierra su carta convencido de haber ganado; el lector, que ha visto de qué está hecha esa cumbre, no puede leer la frase sin ironía. Podría objetarse que la ironía la ponemos nosotros y no el texto. A mi juicio, la insistencia del propio Lázaro en su prosperidad, justo cuando menos motivos tiene para presumir, la deja escrita en la página.

Nada de esto se anuncia. El libro no comenta a su narrador ni lo corrige, y en ese silencio está su modernidad: da la voz a un criado, algo poco frecuente en la prosa de su tiempo, y deja que se retrate solo. Suele considerarse el punto de partida de la novela picaresca.

¿Ha leído usted alguna novela cuyo narrador le inspirara menos confianza cuanto más hablaba? ¿Cambiaría su lectura del Lazarillo si supiéramos quién es Vuestra Merced? ¿Recuerda una frase final que diga lo contrario de lo que parece decir?

Про статтю

Рівень C1Фокус читання

Що вивчите

Регістр літературної критики: теперішній час для подій твору проти минулого для видавничих фактів, приписування тлумачення через la crítica suele, заперечення через podría objetarse, риторичне запитання як аргумент, de ahí que з умовним способом і наголошене qué у no tiene qué comer.

Критичне прочитання анонімного роману Ласарільйо з Тормеса, надрукованого 1554 року. Спершу есе подає факти: невідомий автор, інквізиційна заборона й пізніша цензурована версія, пролог і сім розділів дуже різної довжини, а також лист до Vuestra Merced, який попросив Ласаро пояснити el caso. Далі автор доводить, що ця автобіографія є радше захисною промовою, ніж спогадом, простежує шлях Ласаро від сліпого до священника і голодного шляхтича й тлумачить фінальну заяву про перебування на вершині всякого щастя як іронію, якої сам оповідач не помічає. П’ятнадцять карток опрацьовують критичний регістр і лексику доби, а завершують текст три запитання.

Після читання

Навчальний блок статті

Фрази, слова, граматика й коротка практика саме з цього тексту.

15 елементів

Фрази для тренажера

Додавайте корисні фрази в SRS або позначайте уже знайомими.

Conviene recordar que

нова

варто нагадати, що

Безособовий зворот, який подає факт як потрібне тло, не називаючи того, хто так вважає. Conviene з інфінітивом працює так само: conviene distinguir, conviene señalar.

Дає змогу вводити докази в есе, не пишучи я вважаю.

A mi juicio

нова

на мою думку

Формальний спосіб визнати думку своєю, того ж регістру, що a mi entender чи a mi modo de ver. Juicio тут означає судження, а не судовий процес.

Чітко показує, де закінчуються факти й починається твоє тлумачення.

bajo llave

нова

під замком

Стійкий вислів без артикля: guardar algo bajo llave. Варіант bajo la llave руйнує його.

Трапляється, коли щось тримають під замком, щоб інший до нього не дістався.

Vuestra Merced

нова

ваша милість

Шанобливе звертання XVI століття, яке вживали з дієсловом у третій особі. Саме з нього через стягнення у мовленні постало сучасне usted.

Пояснює походження usted і його узгодження в третій особі.

Важливі слова

Лексика, яка тримає тему шкільного дня.

El escudero

escudero

шляхтич; слуга, що супроводжує пана

Спершу той, хто носив щит рицаря, escudo. У XVI столітті слово позначало шляхтича за походженням, а також слугу, який супроводжував пана чи пані. Бідність не входить до визначення, але саме слово вже звучало трохи зневажливо, а збіднілих escuderos у Кастилії не бракувало: саме в цьому розриві між станом і статками жарт третього розділу.

Ключове для читання іспанського Золотого віку, де стан і гроші рідко збігаються.

El pregonero

pregonero

міський глашатай

Той, хто оголошував на вулиці офіційні новини та торги, від pregonar. Посада оплачувана, але зневажена, тому гордість Ласаро звучить саме так.

Дієслово pregonar і досі означає розголошувати те, про що варто мовчати.

El arcipreste

arcipreste

протоієрей, старший священник

Священник, який має владу над духівництвом округи. Сан тут важливий: чутка стосується церковної особи, і це одна з рис, що непокоїли цензуру.

Трапляється в основних творах середньовічної літератури та Золотого віку, від Арсіпресте де Іти.

Alegar

alega

наводити на свій захист

Alegar - висувати щось як доказ на власну користь, часто перед судом. У протиставленні до recordar воно перетворює спогади на захисну промову.

Точне дієслово, щоб переказати чиєсь твердження, не поділяючи його.

El amo

amos

хазяїн, пан

El amo - той, кому служить слуга або належить тварина. Жіноча форма ama живе у виразах ama de casa, жінка, яка сама веде своє господарство, та ama de llaves, головна служниця, яка керує рештою прислуги.

Ключове слово шахрайського роману: пікаро визначають його хазяї.

Граматика в контексті

Конструкції з тексту, які варто помітити після читання.

Теперішній час для того, що робить твір

Cuenta que sirve a un ciego

розповідає, що служить сліпому

Критика описує події твору в теперішньому часі, бо текст робить те саме щоразу, коли його читають. Історичні факти лишаються в минулому: книжку надрукували 1554 року, але Ласаро служить сліпому.

Минулий час тут перетворює рецензію на переказ сюжету.

Приписати тлумачення іншим

la crítica suele entender que

критики зазвичай розуміють це так

Soler з інфінітивом означає звичність, а збірний підмет la crítica передає твердження іншим людям. Дієслово після que стоїть у дійсному способі, бо тлумачення переказують, а не піддають сумніву.

Відділяє позицію дослідників від того, що доводиш ти сам.

Самому висунути заперечення

Podría objetarse que

можна було б заперечити, що

Умовний спосіб podría пом'якшує твердження, а se лишає заперечника безіменним, тож автор сам формулює найсильніший контраргумент і відповідає на нього.

Звичний прийом, щоб звучати неупереджено, а не оборонно.

Запитання як аргумент

¿Quién juzga aquí a quién?

хто тут кого судить?

Риторичне запитання змушує читача самого дійти висновку, замість подавати готовий. Зверніть увагу на особове a перед другим quién: juzgar вимагає його, коли об'єкт - людина.

Одне влучне запитання важить в есе більше, ніж три твердження.

De ahí que з умовним способом

De ahí que la autobiografía no sea

звідси й те, що автобіографія не є

De ahí que виводить наслідок зі сказаного раніше й зазвичай вимагає умовного способу: de ahí que sea, de ahí que resulte. Зверніть увагу й на sino, а не pero, після заперечення.

Стисло сполучає доказ і висновок, не повторюючи вкотре por eso.

Наголос на qué всередині розповідного речення

no tiene qué comer

йому нічого їсти

No tener qué comer означає не мати чого їсти. Наголос не є помилкою: qué вводить непряме питання, як у no sé qué decir. Без наголосу no tiene que comer - це конструкція повинності tener que, тобто він не мусить їсти.

Пояснює цілу низку висловів: tener qué hacer, no haber qué decir.

Коментарі

Увійдіть, щоб залишити коментар

Увійти

Поки що немає коментарів. Будьте першим!

MovaReader

Preparing your learning space…

Loading the app…

Read. Remember. Grow.