Skip the article text Tap any word to see its translation
Коли якесь місто , парк чи пам'ятку пропонують до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО , у людей виникає чимало запитань . На частину з них Центр всесвітньої спадщини відповідає в розділі запитань і відповідей на своєму сайті . Відповіді там короткі , але з них добре видно , як працює вся система . Хто висуває об'єкти ? Ні туристи , ні сама ЮНЕСКО цього не роблять . Запропонувати місце може лише держава , на території якої воно розташоване . Такі країни називають державами - сторонами Конвенції про всесвітню спадщину , яку Генеральна конференція ЮНЕСКО ухвалила 1972 року . Кожна з них визначає цінні об'єкти у своїх межах і подає їх на розгляд . З чого починається цей шлях ? Спершу держава складає Попередній список , тобто перелік важливих природних і культурних місць , які вона може запропонувати протягом наступних п'яти чи десяти років . Цей перелік можна будь - коли змінити . Проте без нього нічого не вийде : комітет розглядає номінацію лише того об'єкта , який уже є в такому списку . Хто ухвалює остаточне рішення ? Це робить Комітет всесвітньої спадщини , до якого входять представники 21 держави - сторони . Він збирається раз на рік . Перед тим як ухвалити рішення , комітет спирається на рекомендації двох дорадчих органів , ICOMOS та IUCN . Місце вносять до Списку лише тоді , коли воно відповідає принаймні одному з десяти критеріїв . Кому належить об'єкт після внесення до Списку ? Він і далі належить державі , у якій розташований . Водночас його збереження стає спільною справою всієї світової спільноти , адже від нього виграють увесь світ і майбутні покоління . Сама держава має берегти цінності такого об'єкта й регулярно звітувати про його стан . Комітет розглядає ці звіти й вирішує , чи вносити місце до списку об'єктів , що перебувають під загрозою , чи вилучати з нього . Що дає сам статус ? За поясненням ЮНЕСКО , він часто привертає до охорони спадщини увагу громадськості й урядовців , і це здебільшого посилює захист таких місць . Крім того , держава може отримати від комітету фінансову допомогу й поради експертів . А той , хто хоче допомогти сам , може долучитися до волонтерських проєктів : щороку тисячі людей працюють на таких об'єктах разом із реставраторами , природоохоронцями й дослідниками . Яке місце у вашій країні ви запропонували б до цього списку ? Кому , на вашу думку , найважче дбати про такі об'єкти ?
Keep reading with translations Create a free account: 7 days of Pro, then 20 word translations a day or a paid plan.