Salta il testo dell’articolo
1898 ЛИСИЧКА - ЧЕРНИЧКА Важко було Лисичці хліба добувати . Постарілася вже , послабла , а їсти хочеться . От вона вдалася на хитрощі . Забігла десь у комин , обмазалася сажею та й ходить по лісі , голову звісивши , важко зідхаючи , чотки перебираючи . Звірі зразу боялися , почали тікати від неї , та вона масненько вговорювала їх : — Бог з вами , дітоньки ! Куди це ви ? Мене боїтеся ? Ні , не бійтеся , мої голуб'ята . Бачите , я черничкою зробилася , Богу служу , постом тіло морю , поклони б'ю , на прощу до святого місця збираюся . Почув це Півень . Дуже його зворушила Лисиччина побожність та й каже до неї : — Лисичко , Божа черничко , візьми мене з собою на прощу . — Добре , Півнику . Та що ти будеш пішки йти ? Сідай на мій хребет . Багато я з твого роду душ загубила , нехай хоч цю покуту за це прийму , може мені Бог гріхи дарує . Сів Півень Лисичці на хребет , везеться . Аж здибають Голуба . — Куди ви , люди Божі ? — питає їх Голуб . — На прощу до святого місця . — Візьміть і мене з собою . — Добре , Голубчику , — мовить Лисиця . — Сідай і ти на мій хребет обік Півня , там і для тебе буде місце . Сів Голуб , ідуть . Аж ось зустрічається їм Селезень ( Качур ) . — На добрий день , люди Божі ! А куди це вас Бог провадить ? — На прощу до святого місця . — Візьміть і мене з собою . — Добре , синку , — мовить Лисиця . — Сідай на мій хребет . Там ще і для тебе найдеться місце . Ішли вони , йшли , аж дійшли до широкої ріки . Прийшлося їм тут ніч ночувати , ще й день спочивати , порома дожидати . От Лисичка й мовить : — Слухайте , мої дітоньки ! Ось перед нами вода глибока , дорога далека . Бог знає , чи дійдемо до цілі , чи вернемо живі . Треба вам , дітоньки , висповідатися й покуту відбути , а як у кожного буде чисте сумління , то й дорога не така страшна буде . — Добре . Ходімо шукати попа . — А коли добре , — мовила Лисичка , — то на що вам попа шукати ? Аджеж я черничка , духовна особа така сама , як і піп . Ходіть лишень одне за одним за мною в оцю норку , я вас висповідаю . Знайшла Лисичка нору під каменем , влізла до неї , мов до сповідальниці , та й кличе Півня : — Ну , Півнику , дитино моя , ходи сюди ближче , признавайся , чим ти Бога образив ? — Не знаю , Лисичко . Здається , нічого злого не зробив . — Ой , ти грішнику , грішнику ! — скрикнула Лисичка . — А хіба ж то не гріх , що ти досвіта пієш і людям спати не даєш ? А то хіба не гріх , що ти пієш у друге геть перед світом , а подорожні думають , що вже світає , рушають у дорогу й попадаються в руки розбійникам ? Аджеж це тяжкі гріхи , і за них тільки одна може бути покута — смерть ! І Лисичка вхопила Півника , заволокла його до нори , загризла на смерть і з'їла . А потім облизавшися й дібравши покірного голоска , вистромила головку з нори й крикнула ! — А тепер ти , моє Голуб'ятко ! Підійди ближче , на тебе черга признатися до всіх гріхів . — Які ж там у мене гріхи , Лисичко - черничко ? — Ой , небоже ! — скрикнула Лисиця . — Невже ж це не гріх , коли ти по полю літаєш і зерно з поля , свіжо посіяне , видзьобуєш і пшеницю з колосся п'єш ? Це такий страшний гріх , що його тільки смертю можна спокутувати як слід . І заким іще Голуб отямився , вже Лисиця вхопила його за головку , загризла й затягла до своєї нори . А потім вихиливши голову , кличе Селезня . — Ходи й ти , небоже , сповідатися ! — Та чого мені сповідатися ? — відмовляє Селезень . — Хіба я чим Бога прогнівив ? — Ой , синку , синку , не говори так ! — побожно зідхаючи , мовила Лисиця . Наблизися тільки сюди до мене , я тобі повім , який у тебе гріх на душі .
Indietro Pagina 22 di 64 Pagina 22 di 64 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
