Salta il testo dell’articolo
— Ну , кажи , я й відси чую , — мовив обережний Селезень . — Страшний гріх ! Аджеж це ти в короля корону вкрав і собі на голову настромив ! Поглянь лише в дзеркало , як у тебе голова вся вилискується ! — Неправда , Лисичко ! Не вкрав я королівської корони ! Це ти сама вкрала її . — Я ? — скрикнула Лисичка . — Як ти можеш , це говорити ? — Бо в мене свідки є , — мовив Селезень . — Ось зажди лишень тут , я їх зараз приведу . Лисичка думала , що Селезень приведе їй Качок , Гусей або інших своїх свояків , і почала скубти Голуба , з'їла його і жде у своїй норі . Тим часом Селезень іде дорогою , аж назустріч йому стрілець . Уже намірився , вже курок відвів , щоби вбити Селезня , та цей крикнув до нього : — Стрільче , стій , не вбивай мене ! Ходи за мною , я тобі покажу Лисиччину нору і ще й саму Лисицю викличу . Зібрався стрілець , пішов за Селезнем , засів у корчах і навів стрільбу просто на вхід нори . А Селезень наблизився до нори та й кричить : — Лисичко , Лисичко , виходь ! — А що там ? — питає Лисичка з середини . — Це я , Селезень , прийшов і свідків привів . — Ходи з ними до хати . — Ні , Лисичко , вони не хочуть до твоєї хати , бо їм там затісно буде . — Хіба їх так багато ? — Ні , Лисичко ! Та що там балакати ! Вийди , то сама побачиш . Ледве Лисичка вихилила голову з нори , аж тут рушниця грим ! Ударило Лисиці , мов горючим полум'ям ув очі . Тільки й могла , що скрикнути на Селезня : — А куций день ! А чорна година на тебе і на твоїх свідків ! Це були її останні слова . 1898 МУРКО Й БУРКО Був собі в одного господаря Кіт Мурко , а у другого Пес Бурко . Хоч то Пес і Кіт звичайно не люблять один другого , та Мурко з Бурком із самого малку були великі приятелі . От одного разу , саме в жнива , коли всі з дому позабиралися в поле , бідний Мурко ходив голодний по подвір'ю й муркотів дуже жалібно . Рано господиня , вибираючися в поле , забула дати йому їсти — значить , прийдеться бідному терпіти аж до вечора . До лісу було далеко йти , в стрісі Горобчиків не чутно ніяких ; що тут бідному Муркові на світі Божім робити ? — Ей , — подумав він собі , — он там у сусіда на шпіхлірі Голуби водяться . Я колись лиш одним оком заглянув : у двох гніздах є молоді Голуб'ята , такі ситі та гладкі , як подушечки . От би мені таке одне Голуб'ятко в пригоді стало ! Та ба , Бурко по подвір'ю ходить , шпіхліра стереже . Хоч то ми з ним і приятелі , та я то добре знаю , що на шпіхлір він мене не пустить . Нема що й говорити з ним про це . Зовсім собача вірність у нього ! Але голод не тітка . Муркові чимраз гірше докучав порожній живіт , от він і почав міркувати , як би то здурити Бурка та спровадити його геть із подвір'я . При голоднім животі швидко думки йдуть до голови . От за малу хвилю мій Мурко біжить до Бурка , мов не знати з якою доброю новиною .
Indietro Pagina 23 di 64 Pagina 23 di 64 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
