Salta il testo dell’articolo
Пішов Вовчик у корчі , дивиться , ого ! Горщик порожній , аж вилизаний від меду , кошик перевернений і паляниць ані кришки нема ! Аж тепер зрозумів , куди це Лисичка - сестричка так часто на христини ходила ! Аж тепер йому вияснилося , які то вона своїм похресникам чудернацькі назви давала ! — А , так ти така , погана Лисице ! — скрикнув Вовчик . — Хочеш мене роботою й голодом на смерть заморити , а сама всю страву пожерла ! Чекай же ! Я тебе за те саму розірву і на обід згамкаю ! Почула Лисиця Вовчиків крик , побачила , який він біжить злосливий та недобрий , і не чекала довго . Дала ногам знати та до лісу , а в лісі шусть у першу нору , яку надибала під корінням старого дуба . Думала , що сховається зовсім , але Вовчик таки встиг побачити кінчик її хвоста , як Лисичка його втягла до нори . Прибіг та й кричить : — Ага , ти тут ? Вилізай мені зараз ! Не сховаєшся від мене . Та Лисичка не дурна . Сидить у норі , ані пари з рота . — Не обзиваєшся ? Добре ! Чекай лише , я тебе досягну . Скочив Вовк , виломав довгу клюку , застромив у нору та й шпортає . Думка була вхопити Лисичку за ногу та й витягти на світ Божий . Не похопилася Лисичка , а клюка хап її за ногу . Нора тісна , Вовк почувши , що щось зачепив , так тягне , що є сили . От Лисичка , хоч і як їй мурашки поза плечима бігали , почала реготатися та й кричати : — Ото дурний ! Зачепив за дубовий корінь та й тягне . Думає , що мене за ногу вхопив . Тягни , дурню , тягни ! Почувши це , Вовк пустив Лисиччину ногу та й почав знов шпортати клюкою , поки не зачепив справді за дубовий корінь . — Ай - ай - ай ! Моя ноженька ! — закричала Лисичка , а дурний Вовк з радости як почав тягти , поки сам не змучився і клюки не зломав . Тоді плюнув і пішов геть і зарікся з Лисичкою більше не мати ніякої спілки . 1898 ВІЙНА МІЖ ПСОМ І ВОВКОМ Був собі раз у господаря Пес , що жив у великій приязні з Вовком . Зійдуться , бувало , на краю лісу під старим дубом та й балакають собі то про це , то про те : Пес оповідає Вовкові , що чувати в селі , а Вовк Псові подає лісові новини . Раз якось говорить Вовк до Пса : — Слухай , Гривку . Я чув , що у твойого господаря Свиня має молоді . — Це правда . Дванадцятеро поросят привела . Гарні такі , кругленькі , рожевенькі , аж любо дивитися . — Ай - ай - ай ! — зацмокав Вовк . — Аж мені слина на язик набігає . Дванадцятеро , мовиш ? Ах , мушу ще цеї ночі навідатися до них . — Ні , Вовчику , — мовив Пес . — Не чини цього ! Тямиш , яка була умова між нами ? Будемо собі приятелями , я тобі буду розповідати все , що є нового в селі , але ти за те не смієш ніколи ходити до мойого господаря . Раз ти йому шкоду зробиш , то й нашій приязні амінь . — Е , що , — мовив Вовк , — про таку дурницю мали б ми сваритися ? Адже дванадцятеро поросят ! Навіть значно не буде , як я одно або двоє схрупаю . — Ні , Вовчику , — остерігав Пес , — не ходи до нас ! Готова бути біда . — Яка біда ? Не бійся ! Я так легесенько залізу до хліва , так делікатно там справлюся , що ніхто й не почує . — Але я почую . — Ти ? Алеж надіюсь , що ти будеш тихо , що не схочеш видавати свойого приятеля .
Indietro Pagina 26 di 64 Pagina 26 di 64 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
