Salta il testo dell’articolo
1898 ФАРБОВАНИЙ ЛИС Жив собі в однім лісі Лис Микита , хитрий - прехитрий . Скільки разів гонили його стрільці , тровили його Псами , заставляли на нього заліза або підкидали йому затроєного м'яса , нічим не могли йому доїхати кінця . Лис Микита кпив собі з них , оминав усякі небезпеки , ще й інших своїх товаришів остерігав . А вже як вибрався на лови — чи то до курника , чи до комори , то не було смілішого , вигадливішого та зручнішого злодія над нього . Дійшло до того , що він не раз у білий день вибирався на польовання й ніколи не вертав з порожніми руками . Це незвичайне щастя і та його хитрість зробили його страшенно гордим . Йому здавалося , що нема нічого неможливого для нього . — Щи ви собі думаєте ! — величався він перед своїми товаришами . — Досі я ходив по селах , а завтра в білий день піду до міста і просто з торговиці Курку вкраду . — Ет , іди , не говори дурниць ! — уговкували його товариші . — Що дурниць ! Ану побачите ! — решетився Лис . — Побачимо , або й не побачимо . Там Пси купами по вулицях ходять , то вже хіба б ти перекинувся в Блоху , щоб тебе не побачили й не роздерли . — Отже побачите , і в Блоху не перевернуся і не розірвуть мене ! — товк своє Лис і поклав собі міцно зараз завтра , в сам торговий день , побігти до міста і з торговиці вхопити Курку . Але цим разом бідний Микита таки перечислився . Поміж коноплі та кукурудзи він заліз безпечно аж до передмістя ; огородами , перескакуючи плоти та ховаючися між яриною , дістався аж до передмістя . Але тут біда ! Треба було хоч на коротку хвильку вискочити на вулицю , збігати на торговицю й вернути назад . А на вулиці й на торговиці крик , шум , гармидер , вози скриплять , колеса туркочуть , коні гримлять копитами , Свині квичуть , торговці шваркочуть , селяни гойкають — одним словом , клекіт такий , якого наш Микита і в сні не бачив і в гарячці не чував . Але що діяти ! Наважився , то треба кінчити те , що зачав . Посидівши пару годин у бур'яні коло плота , що притикав до вулиці , він освоївся трохи з тим гамором . Позбувшися першого страху , а надто роздивившися потроху , куди й як найліпше бігти , щоб осягнути свою ціль , Лис Микита набрав відваги , розбігся й одним духом скочив через пліт на вулицю . Вулицею йшло та їхало людей багато , стояла курява . Лиса мало хто й запримітив , і нікому до нього не було діла . От Пес та Пес — думали собі люди . А Микита тому й рад . Знітився , стулився та ровом як не чкурне просто на торговицю , де довгим рядом сиділи жінки , держачи на решетах , у кошиках і кобелях на продаж яйця , масло , свіжі гриби , полотно , сім'я , Курей , Качок і інші такі гарні речі . Але не встиг він добігти до торговиці , коли йому настрічу біжить Пес , з іншого боку надбігає другий , там бачить третього . Псів уже наш Микита не здурить . Зараз занюхали , хто він , загарчали та й як не кинуться до нього ! Господи , яке страхіття ! Наш Микита скрутився мов муха в окропі : що тут робити ? Куди дітися ? Не довго думаючи , він шмигнув у найближчі отворені сіни , а з сіней на подвір'я . Скулився тут і роздивляється , куди б то сховатися , а сам надслухує , чи не біжать Пси . Ого ! Чути їх ! Уже близько ! Бачить Лис , що на подвір'ю в куті стоїть якась діжа . От він , не довго думаючи , скік у діжу та й сховався . Щастя мав , бо ледве він щез у діжі , коли надбігли Пси цілою купою , дзявкаючи , гарчачи , нюхаючи . — Тут він був ! Тут він був ! Шукайте його ! — кричали передні .
Indietro Pagina 30 di 64 Pagina 30 di 64 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
