Salta il testo dell’articolo
В манежі зірвалась ціла буря . Справжня буря . Але я бачив , що вона йшла не з слів її , а з очей . Мені можуть не повірити , але то так . З її очей і з того , що ховалось за очима . Воно з очей сідало на слова й на крилах їх перелітало в уха й очі маси , і маса вже горіла , маса вже забула себе , вже сміялася з того , що не зможе ніби перемогти . Вони не зможуть перемогти ? ! Та хто це сказав ? ! — Забастовка ! Годі ! Забастовка ! Голосувати ! ! Зіна підняла руку . Маса покірно затихла . — Товариші ! — чудно блиснули очі з трибуни . — Ні одного більше поїзда ? Так ? — Так ! Так ! — Ні одного вагона далі ? Правда ? — Правда ! Правда ! Так ! Забастовка ! У - у - у ! ! Лице Зіни було бліде … і радісна мука мені вбачалася на ньому … За цілий тиждень не пішло з тої станції ні одного вагона нікуди . Коли ми вернулися з Х . — я , скінчивши свою давню справу , а Зіна з дозволом взяти на поруки нареченого , — наречений уже четвертий день голодував . Його прийшлось зі звожчика зносити до Зіни на квартиру . Так він ослаб . Але не зовсім . Бо коли я вийшов у кухню по воду , а потім вернувся , то у нього ще було сили одірватись од Зіни й роздивлятись фотографії на столі . Хутко він цілком одужав . У мене теж цілком пройшов той чудний мент , коли чоловік сам із себе дивується . Я не бігав уже , як автомобиль , нікого не боявся , і цілі дні лежав на канапі лицем догори . І думи мої плавно та сумно , поважно кружляли над чужим щастям , як шуліки степів над старими , задуманими могилами . ГЛУМ Глум Лист із тюрми … « І в безмежне , всевладнеє море любови моєї я прийму твої страждання , в бурі кохання змішаю зідхання твої , дощем поцілунків я змию сліди твоїх сліз , мій любимий » … Так пишеш ти . А я … Ох , моя кохана ! Моє море безмежне ! З яким криком я ввірвався б у твою бурю , у твої води ! Але … Хтось єхидний , хтось недавній зазирає скоса в душу і сміється . Так глумливо , так морозно , так … правдиво … … « Я в сльозах обмию сміх мій і оповию твою душу . Ніжним лоскотом забавлю , нагодую , заколишу . Мило - мило засміється так намучена , наплакана душа . Що є дужче за кохання , мій коханий , мій єдиний ? » … Хтось єхидний і недавній скоса дивиться й сміється . Ох , як терпко , скучно , нудно від цеї посмішки ! . . Зараз ніч . Десь стоока ніжна мати , тут безока , з волохатими цупкими лапами , з нудним , беззгучним шамканням , гад слизький і чорний , повзе огидлива й диха в камері своїм смердючим і важким диханням - сном . Ненавиджу прокляту ! Сиджу й пишу тобі . Ах , як хочеться зірватись , шарпнутись і вирватись із цих цупких обіймів гада , одірватись від цього недавнього , притулити образ твій до себе й забути … й забути те , що дужче за Кохання , те що більше за Славу , більше за Смерть , більше за Думку , за великую , кохана , Думку ! Те огидливе , маленьке , пошле , що , як злодій , прокрадається на бенькет Щастя й розгонить усіх , як Деспот і Владика . Те огидливе , маленьке , що ми згорда зневажаєм і що хилить до землі найгордішу голову … Темне , маленьке , брудне … Кохана ! Як це смішно і страшно ! Ти смієшся ? А ось прийде воно непомітно й неждано , розпихне нахабно твоє море , вип'є його , пацне поганою ногою в твій Гнів і маленьке , пошле , заволодіє всею твоєю душею , моєю любов'ю , твоїми ідеалами , твоїм святая святих .
Indietro Pagina 24 di 48 Pagina 24 di 48 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
