Salta il testo dell’articolo
КУПЛЯ Купля Мені було тоді літ … Але що там літ ! Це було в ту добу , коли в грудях так співу багато , що хочеться сліз . Це було в ту добу , коли небо здається таким низьким та досяжним . Прихилить вам його ? Можна ! Ось тільки управитись з тою та тою справою і вмент вам буде небо з зорями , з місяцем , сонцем , з чим хочете . Може дракона якогось убити ? Дракона з вогневою пащею і сотнями лап ? Давайте його сюди ! Де той дракон ? Ах , це ж була якраз та пора , коли аж кишить навкруги всякими драконами , коли так легко , так охоче йдеться на бій із ними . Отож і було це тоді , коли я йшов убивати величезного дракона . Він сидів у мене в душі . Старий був уже , з древніми , волохатими лапами , які страшенно важко було оддирати від серця . Так важко , що Іра все частіш та частіш стала поглядати на мене й посміхатись . — Слухайте ! — сказала навіть раз , — вам це , видно , дуже тяжко … Лишіть … Хтось інший візметься … А то ще провалите всю справу … Всяко можна сказати ці слова . Але коли трошки приплющити очі , скривити губи в зневажливу посмішку й недбало одвернутись , то приємно від них , у всякому разі , бути не може . Та ще коли ці очі , з довгими й пухкими , як тирса , віями , коли губи можуть іноді так ласкаво й злегка соромливо усміхнутись , коли ці очі й губи сняться тобі щоночі … Е ! чортової душі драконе , давайте його сюди ! Давайте сотні , тисячі драконів , хай тільки не кривляться так губи . І коли на останній « виконавчій » збірці голова збірки запитав : — Хто на цей пункт ? — а Іра одвернулась і пильно стала роздивлятись олеографії на стінах , я прокашлявсь і швидко сказав : — Я ! Я хотів це сказати яко мога байдуже і разом з тим твердо , але не встиг викашлятись і вийшло так , ніби мене несподівано хтось спихнув у яму , а я й скрикнув . Але ніхто не виявив ніякої особливої уваги на мою відповідь , немов це сама звичайна , світова річ , що коли треба підпалити у батьків економію , то за це береться їхній син . Навпаки , обличчя стали ще більш заклопотаними й серйозно - діловитими . Навіть Іра не глянула на мене , тільки одійшла від стіни , сіла на канапі і стала серйозно та строго дивитись на голову зборів . Отже « пункти » всі роздані . Плян наш простий і легкий : ми випускаємо проклямацію і від імени організації « Червоного Півня » оголошуємо , що поки не будуть виконані всі пункти нашої програми ( тут же й пункти всі ) , то вся панська Україна палатиме од краю до краю . Пани , розуміється , учинять страшенний ґвалт , наляжуть на уряд , уряд ж , безперечно , страшно перелякається і зразу ж піде на уступки . Плян , безумовно , сміливий , але простий і певний . І треба було бути вкрай заїденими « опортунізмом » , щоб не пристати на нього . Іра так і сказала другій половині нашої організації , яка не погодилася з нами . А не погодившись , розуміється , одкололась од нас . Ну , це , само собою , не могло спинити нашу половину . Тим паче , що ми мали в руках такі чудові « пункти » ! От тільки з економією мого батька виходило трохи складніше . Річ у тім , що він держав цілу зграю черкесів , які день і ніч їздили круг маєтку і всі , як один , мали гвинтовки й нагаї .
Indietro Pagina 33 di 48 Pagina 33 di 48 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
