Salta il testo dell’articolo
— Плювать хотіли ми й на тебе й на твоє начальство . Що , ти нас можеш примусить , щоб ми в тебе робили ? Га ? — зразу ж озирнувся й навіть ступив до нього декілька кроків Андрон . — Можеш ? Ого ! . . Побачимо ! — Побачите ! — Побачимо ! А от чи пустиш ти свою машину , то ми теж побачимо ! Хлопці ! . . Беріть паса ! . . Таскайте додому ! . . Хай кличе своє начальство . Даси наші гроші та по 80 у день , тоді вернемо ! Беріть паса ! Ґудзик перелякано здригнувся й хотів щось сказати , але тільки розкрив рота й мовчки смішно якось став дивитись , як декільки хлопців в один мент згорнули паса , з реготом понесли його кудись і сховали у валці . І це всіх ще більш ніби підпалило . Піднявся галас , крики , замахали руками , загомоніли , забалакали навіть ті , що перше ховалися за других , кожний хотів вилить те , що накипіло за день . Ґудзик пригнічений ходив від паровика до машини , заговорював то до одного , то до другого , але , почувши гидку лайку , або сміх , одходив і з жахом дивився , як усі до одного збирали свитки , торби і всі свої манатки . Йому не вірилось , що вони справді заберуть паса , що вони покинуть роботу й лишать його тут самого з машиністом ; йому не вірилось , що машина стане й він не встигне на післязавтра доставить на двірець уже продану пшеницю . Йому не хотілось вірити , що вони повстали проти нього й уже більше не послухають його . А робітники вже рушали від машини , дівчата навіть і пісні затягли . І ніякої надії не лишалося Ґудзикові . Лиця були поважні , з твердим , рішучим виразом , в очах просвічувала ненависть до нього . — Андроне ! — гукнув Ґудзик . Всі раптом зупинились і з купи вийшов Андрон . — Я дам зараз усім виплату ! — похмуро й безсильно кинув Ґудзик і став виймать із бокової кишені якусь невеличку книжечку . — І по 80 ? — І по 80 . Всі весело зупинились і почали вертатись . Почалася виплата . Коли через якийсь час до машини , засапавшись , прибігла « модиска » зі своїм батьком і якийсь іще синенький ляшок , Ґудзик , сидячи на лантухах , уже долічував останнім робітникам гроші . Ніс йому рознесло , одне око заплило й обвелося синьою смугою , на губах іще лишилася суха , запекла кров . Машина вже ревла , гуділа , вкривала порохом усе навкруги й ніби акомпаніювала гучній пісні дівчат . Скінчивши виплату , Ґудзик , « модиска » , її батько й синенький ляшок почали радитись … КОНТРАСТИ Контрасти . Гликерія випила вже третю чарку густого міцного лікеру і почуває себе надзвичайно приємно : так любо , так затишно сидіти , спершись спиною на дерево , й ліниво прислухатись до цих згуків , змішаних з балачок спільників пікніку , з лопотіння листя , з щебетання пташок , з дзвону пляшок , виделок , ножів , тарілок . По всьому тілі розлита така хороша , ніжна втома , у грудях дзвенить якесь м'яке , тепле , добре чуття , не хочеться ні рухатись , ні говорити , — хочеться тільки щасливо , радісно всміхатись . Те незадоволення , яке було в неї спочатку від того , що вибрали для пікніку цей лісок , тепер щезло і вона вже навіть залюбки заговорила б до Каті , якби не ця втома . Гликерія приплющує трохи очі і їй здається , що вона тихо - тихо пливе на якихсь оксамитових теплих хвилях , які м'яко колихають її , а перед нею плавко проходить ця картина прогалини з розстеленими скатерками , повними пляшок , тарілок , всяких наїдків , напоїв , з сидячими , напівлежачими постатями знайомих мужчин і подруг . Вони щось говорять між собою , кричать , регочуться , але вона не прислухається добре , — їй доволі цих згуків негучних , мирних , гармонійних .
Indietro Pagina 41 di 58 Pagina 41 di 58 Avanti Continua a leggere con le traduzioni Crea un account gratuito: 7 giorni di Pro, poi 20 traduzioni di parole al giorno oppure un piano a pagamento.
